Якщо в літературі, театрі вже сама мова визначала їх національний образ, то в таких сферах, як образотворче мистецтво, архітектура, вироблення національних форм було більш проблематичним. Так, в східноукраїнських землях можна говорити про певну українсько-російську єдність в образотворчому мистецтві. Справа в тому, що протягом майже всього XIX століття в Російській імперії головним центром освіти була Академія мистецтв у Петербурзі. Найбільші можливості для виставок, замовлень також були в столиці імперії. Можна привести безліч прикладів переплетення творчості, доль українських і російських художників.
У другій половині XVIII ст. набувають розвитку монументально-декоративне барокове малярство і водночас з ним – класицизм. Дві стильові тенденції – бароко і класицизм, стали провідними.
Однак за реальних тодішніх умов України, при унікальному розквіті барокового декоративізму в архітектурі та графічному оформленні книг, місця для класицизму в малярстві бути не могло. Середовище його не сприймало. Класицизм у малярстві не вирізнявся оригінальними рисами і не досягнув значного розвитку. Він став лише модним мистецтвом аристократії, для якої зацікавленість античністю була справою престижу, зводячись до зовнішнього естетичного споглядання. Консолідація буржуазної ідеології відбувається лише наприкінці XVIII ст.
У релігійному малярстві значних перемін не настало, хоча простежуються несподівані нововведення. Форма іконостаса залишилася традиційною, а кількість рядів поступово зменшувалась – без пасійного і навіть без апостольського. Оповідальні сцени (празничкові) зазнають іконографічних змін під впливом західноєвропейської гравюри. Характерним прикладом є іконостаси, створені Василем Петрановичем з Жовкви для Краснопущанського монастиря (40-ві роки XVIII ст., знищений пожежею 1899 р.) та Лукою Долинським для Юрської церкви у Львові (80-ті роки XVIII ст.). У них візантійська система значно поступається впливам європейського мистецтва.
Дещо конкретніше можна сказати про Остапа Білявського (1740-1804). З 1771 р. О.Білявський працює у Львові. Відомо, що він виконував іконостаси для Львова (Успенська церква) та у позальвівських селах; 1776 р. розмалював церкву св. Миколи в Крехівському монастирі, але з цієї спадщини нічого не збереглося. Найціннішою ділянкою його творчості є портрети. Він малював львівських міщан, інколи представників магнатерії та серію вірменських архієпископів (найслабша з творчого погляду). Деякі його твори, насамперед портрети, не зовсім класицистичні, оскільки ще позначені манірністю рококо. Однак до цих рідких явищ можна віднести лише кілька жіночих портретів: “Портрет Рищевської” (1781) та “Портрет дами з трояндами”. У названих портретах навіть простежується первісна свіжість і м’яка гармонія ослаблених кольорів, що зберігають відгомін розкішного колоризму недавнього минулого. Проте у численних портретах митця, переважно чоловічих, відсутній будь-який натяк на свободу живопису. Характерно, що О.Білявський виключав щонайменшу присутність власної пристрасті у виконуваних творах. Він прагнув створити індивідуальний характер, а загалом творив тип епохи, – у кожному портретному образі втримувалася своя міра типового. Епоха вимальовувалася за її представниками.
чтобы совершить ограбление банка, мошенники предлагают клерку выгодную работу, а сами занимают его место. в дело вмешивается шерлок холмс и выдаёт преступников полиции.
к шерлоку холмсу обращается за молодой человек по имени холл пикрофт. мистер пикрофт много лет служил в маклерской фирме, которая обанкротилась. получив прекрасные рекомендации, он долго искал работу. истратив все сбережения и уже отчаявшись, мистер пикрофт неожиданно получил место в большом банкирском доме с хорошим жалованьем и знакомой ему работой. тут же к нему явился некий артур пиннер. задав несколько вопросов, касающихся текущего курса акций, пиннер сказал, что мистер пикрофт заслуживает большего, чем быть простым клерком, и он предлагает ему место в своей фирме. они с братом владеют крупной компанией скобяных изделий, и им нужен расторопный . учитывая рекомендации, полученные на старом месте работы, пикрофт им подходит. пиннер предложил жалованье в два раза больше, чем в банкирском доме, и дал большой задаток. пикрофту нужно выехать в бирмингем, где живёт брат пиннера, и начать работать там. но прежде он должен будет написать заявление с принять его на работу. за банкирский дом пусть он не беспокоится, артур пиннер там был и , что пикрофт у них работать не будет.
в бирмингеме пикрофта встретил брат-близнец артура, гарри. он привёл клерка в жалкое помещение без вывески и велел выписать из французского справочника всех торговцев скобяными изделиями парижа, объясняя это странное тем, что французская система отличается от . пикрофта смутил вид конторы, но гарри объяснил, что они ещё не обжились, а реклама им не нужна, так как дела идут превосходно. думая о полученной им крупной сумме, пикрофт принялся за работу. выполнив её, он пришёл к своему хозяину и во время разговора увидел у него точно такую же золотую пломбу, как и у его брата. поняв, что оба брата — это один и тот же человек, пикрофт обратился к шерлоку холмсу.
на следующий день холмс с доктором уотсоном приезжают в бирмингем. пикрофт хочет представить их своему хозяину как своих друзей, ищущих работу. пиннера они замечают на улице — он покупает свежую газету. они заходят в контору после него и видят, что у пиннера мертвенно-бледный вид. он готов предоставить какую угодно работу, только чтобы его оставили в покое. пиннер выходит в другую комнату и говорит, что придёт через пять минут. вскоре слышится стук и странные звуки — пиннер пытается повеситься. с доктора уотсона пиннер приходит в себя.
великий сыщик объясняет ситуацию. пиннер велел пикрофту написать заявление, хотя обычно достаточно устного согласия, потому что мошенникам нужен был образец почерка. пиннер уверил пикрофта, что он всё уладил в банкирском доме, и посылать туда письмо об отказе от работы нет смысла. имея образец почерка пикрофта, один из мошенников пришёл на работу от его имени, а второй, изменив насколько возможно внешность, отвлекал пикрофта. в газете он прочитал статью, что в банкирском доме произошло ограбление. знаменитый взломщик беддингтон устроился на работу под видом холла пикрофта. совершив ограбление, он убил сторожа, но находчивости сержанта полиции был схвачен. полиция ищет второго брата, с которым беддингтон работает в паре.
шерлок холмс берётся избавить правосудие от лишних хлопот и посылает пикрофта за полицией.
Якщо в літературі, театрі вже сама мова визначала їх національний образ, то в таких сферах, як образотворче мистецтво, архітектура, вироблення національних форм було більш проблематичним. Так, в східноукраїнських землях можна говорити про певну українсько-російську єдність в образотворчому мистецтві. Справа в тому, що протягом майже всього XIX століття в Російській імперії головним центром освіти була Академія мистецтв у Петербурзі. Найбільші можливості для виставок, замовлень також були в столиці імперії. Можна привести безліч прикладів переплетення творчості, доль українських і російських художників.
У другій половині XVIII ст. набувають розвитку монументально-декоративне барокове малярство і водночас з ним – класицизм. Дві стильові тенденції – бароко і класицизм, стали провідними.
Однак за реальних тодішніх умов України, при унікальному розквіті барокового декоративізму в архітектурі та графічному оформленні книг, місця для класицизму в малярстві бути не могло. Середовище його не сприймало. Класицизм у малярстві не вирізнявся оригінальними рисами і не досягнув значного розвитку. Він став лише модним мистецтвом аристократії, для якої зацікавленість античністю була справою престижу, зводячись до зовнішнього естетичного споглядання. Консолідація буржуазної ідеології відбувається лише наприкінці XVIII ст.
У релігійному малярстві значних перемін не настало, хоча простежуються несподівані нововведення. Форма іконостаса залишилася традиційною, а кількість рядів поступово зменшувалась – без пасійного і навіть без апостольського. Оповідальні сцени (празничкові) зазнають іконографічних змін під впливом західноєвропейської гравюри. Характерним прикладом є іконостаси, створені Василем Петрановичем з Жовкви для Краснопущанського монастиря (40-ві роки XVIII ст., знищений пожежею 1899 р.) та Лукою Долинським для Юрської церкви у Львові (80-ті роки XVIII ст.). У них візантійська система значно поступається впливам європейського мистецтва.
Дещо конкретніше можна сказати про Остапа Білявського (1740-1804). З 1771 р. О.Білявський працює у Львові. Відомо, що він виконував іконостаси для Львова (Успенська церква) та у позальвівських селах; 1776 р. розмалював церкву св. Миколи в Крехівському монастирі, але з цієї спадщини нічого не збереглося. Найціннішою ділянкою його творчості є портрети. Він малював львівських міщан, інколи представників магнатерії та серію вірменських архієпископів (найслабша з творчого погляду). Деякі його твори, насамперед портрети, не зовсім класицистичні, оскільки ще позначені манірністю рококо. Однак до цих рідких явищ можна віднести лише кілька жіночих портретів: “Портрет Рищевської” (1781) та “Портрет дами з трояндами”. У названих портретах навіть простежується первісна свіжість і м’яка гармонія ослаблених кольорів, що зберігають відгомін розкішного колоризму недавнього минулого. Проте у численних портретах митця, переважно чоловічих, відсутній будь-який натяк на свободу живопису. Характерно, що О.Білявський виключав щонайменшу присутність власної пристрасті у виконуваних творах. Він прагнув створити індивідуальний характер, а загалом творив тип епохи, – у кожному портретному образі втримувалася своя міра типового. Епоха вимальовувалася за її представниками.
Объяснение:
чтобы совершить ограбление банка, мошенники предлагают клерку выгодную работу, а сами занимают его место. в дело вмешивается шерлок холмс и выдаёт преступников полиции.
к шерлоку холмсу обращается за молодой человек по имени холл пикрофт. мистер пикрофт много лет служил в маклерской фирме, которая обанкротилась. получив прекрасные рекомендации, он долго искал работу. истратив все сбережения и уже отчаявшись, мистер пикрофт неожиданно получил место в большом банкирском доме с хорошим жалованьем и знакомой ему работой. тут же к нему явился некий артур пиннер. задав несколько вопросов, касающихся текущего курса акций, пиннер сказал, что мистер пикрофт заслуживает большего, чем быть простым клерком, и он предлагает ему место в своей фирме. они с братом владеют крупной компанией скобяных изделий, и им нужен расторопный . учитывая рекомендации, полученные на старом месте работы, пикрофт им подходит. пиннер предложил жалованье в два раза больше, чем в банкирском доме, и дал большой задаток. пикрофту нужно выехать в бирмингем, где живёт брат пиннера, и начать работать там. но прежде он должен будет написать заявление с принять его на работу. за банкирский дом пусть он не беспокоится, артур пиннер там был и , что пикрофт у них работать не будет.
в бирмингеме пикрофта встретил брат-близнец артура, гарри. он привёл клерка в жалкое помещение без вывески и велел выписать из французского справочника всех торговцев скобяными изделиями парижа, объясняя это странное тем, что французская система отличается от . пикрофта смутил вид конторы, но гарри объяснил, что они ещё не обжились, а реклама им не нужна, так как дела идут превосходно. думая о полученной им крупной сумме, пикрофт принялся за работу. выполнив её, он пришёл к своему хозяину и во время разговора увидел у него точно такую же золотую пломбу, как и у его брата. поняв, что оба брата — это один и тот же человек, пикрофт обратился к шерлоку холмсу.
на следующий день холмс с доктором уотсоном приезжают в бирмингем. пикрофт хочет представить их своему хозяину как своих друзей, ищущих работу. пиннера они замечают на улице — он покупает свежую газету. они заходят в контору после него и видят, что у пиннера мертвенно-бледный вид. он готов предоставить какую угодно работу, только чтобы его оставили в покое. пиннер выходит в другую комнату и говорит, что придёт через пять минут. вскоре слышится стук и странные звуки — пиннер пытается повеситься. с доктора уотсона пиннер приходит в себя.
великий сыщик объясняет ситуацию. пиннер велел пикрофту написать заявление, хотя обычно достаточно устного согласия, потому что мошенникам нужен был образец почерка. пиннер уверил пикрофта, что он всё уладил в банкирском доме, и посылать туда письмо об отказе от работы нет смысла. имея образец почерка пикрофта, один из мошенников пришёл на работу от его имени, а второй, изменив насколько возможно внешность, отвлекал пикрофта. в газете он прочитал статью, что в банкирском доме произошло ограбление. знаменитый взломщик беддингтон устроился на работу под видом холла пикрофта. совершив ограбление, он убил сторожа, но находчивости сержанта полиции был схвачен. полиция ищет второго брата, с которым беддингтон работает в паре.
шерлок холмс берётся избавить правосудие от лишних хлопот и посылает пикрофта за полицией.
Объяснение: