ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє. Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.
Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)
Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.
Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)
Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:
силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається керувати думками);
мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);
сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи зі своїми думками, вчинками;
відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);
кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);
обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);
віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);
бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).
Який настрій фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові людина має всі шанси на виживання )
Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)
Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )
Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.
Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.
Материал для сочинения. Левша - характеристика литературного героя (персонажа) Левша
ЛЕВША — герой рассказа Н. С. Лескова «Левша» (1881, первая публикация под названием «Сказ о тульском косом Левше и о стальной блохе (цеховая легенда)») . Произведение, созданное в духе лубка, обычно называют гимном таланту русского народа, олицетворенного в образе тульского мастера Л. , который даже блоху сумел подковать. Но сам автор возражал против такой трактовки. В рассказе, стилизованном под легенду, говорится не только о соревновании искусных англичан и даровитых русских, но и о тех условиях, в которых вынужден жить талантливый человек в России. Лесков говорит об отношении самодержцев Александра и Николая к своим подданным, о жестокости «промежуточной» власти в лице атамана Платова. Л. и его товарищи-ремесленники сумели без «мелкоскопа» , без «расчета силы» не только подковать блоху, но и написать на подковках имя мастера. Не тщеславие двигало Л. к цели, а патриотизм. Не англичан хотел он посрамить, а Россию возвысить. Потому, приступая к делу, молился Л. Николе Мценскому и совершил фантастическую по ювелирное™ работу. Однако истинный народный талант в России живет в нищете, им помыкают; Платов швыряет Л. «к себе в коляску в ноги» . Для сравнения Лесков показывает жизнь менее дерзостных в своей фантазии и своем таланте англичан. Глазами прибывшего в Англию Л. мы видим условия, о каких и мечтать не может русский мастеровой. Англичане ценят сноровку, опыт, талант Л. , заботятся о нем, обращаются с ним, как с барином, стараются угодить во всем, предлагают остаться у них на постоянное (и сытое) жительство. Но, узнав английский секрет хранения оружия, тульский мастер просит лишь об одном — поскорее отправить его в Россию. Единственное его желание — сообщить об этом секрете царю, ибо эти сведения действительно государственной важности. Однако если в Англии «другие правила жизни, науки и продовольствия» , то в России — все то же беззаконие и безразличие. Стоило Л. оказаться на родной земле, как у него, заболевшего, отобрали не только английские богатые подарки, но и остатки здоровья. Никому нет дела до секрета, которым владеет мастер, до его поразительных до его жизни. Так и умирает он, всеми брошенный, в больнице для бедных. Больше всего страдает Л. от того, что уносит с собою в могилу выведанный у англичан секрет. «У него хоть и шуба овечкина, так душа человечкина», — говорит о своем русском «камраде» Л. «аглицкий полшкипер» . Несмотря на то что «собственное имя левши, подобно именам многих величайших гениев, навсегда утрачено для потомства» (автор подчеркивал, что «левша есть лицо, мною выдуманное») , предпринимаются попытки найти прообраз оружейника.
ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє. Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.
Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)
Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.
Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)
Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:
силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається керувати думками);
мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);
сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи зі своїми думками, вчинками;
відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);
кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);
обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);
віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);
бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).
Який настрій фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові людина має всі шанси на виживання )
Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)
Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )
Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.
Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.
посмортите во это
Материал для сочинения. Левша - характеристика литературного героя (персонажа)
Левша
ЛЕВША — герой рассказа Н. С. Лескова «Левша» (1881, первая публикация под названием «Сказ о тульском косом Левше и о стальной блохе (цеховая легенда)») . Произведение, созданное в духе лубка, обычно называют гимном таланту русского народа, олицетворенного в образе тульского мастера Л. , который даже блоху сумел подковать. Но сам автор возражал против такой трактовки. В рассказе, стилизованном под легенду, говорится не только о соревновании искусных англичан и даровитых русских, но и о тех условиях, в которых вынужден жить талантливый человек в России. Лесков говорит об отношении самодержцев Александра и Николая к своим подданным, о жестокости «промежуточной» власти в лице атамана Платова. Л. и его товарищи-ремесленники сумели без «мелкоскопа» , без «расчета силы» не только подковать блоху, но и написать на подковках имя мастера. Не тщеславие двигало Л. к цели, а патриотизм. Не англичан хотел он посрамить, а Россию возвысить. Потому, приступая к делу, молился Л. Николе Мценскому и совершил фантастическую по ювелирное™ работу. Однако истинный народный талант в России живет в нищете, им помыкают; Платов швыряет Л. «к себе в коляску в ноги» . Для сравнения Лесков показывает жизнь менее дерзостных в своей фантазии и своем таланте англичан. Глазами прибывшего в Англию Л. мы видим условия, о каких и мечтать не может русский мастеровой. Англичане ценят сноровку, опыт, талант Л. , заботятся о нем, обращаются с ним, как с барином, стараются угодить во всем, предлагают остаться у них на постоянное (и сытое) жительство. Но, узнав английский секрет хранения оружия, тульский мастер просит лишь об одном — поскорее отправить его в Россию. Единственное его желание — сообщить об этом секрете царю, ибо эти сведения действительно государственной важности. Однако если в Англии «другие правила жизни, науки и продовольствия» , то в России — все то же беззаконие и безразличие. Стоило Л. оказаться на родной земле, как у него, заболевшего, отобрали не только английские богатые подарки, но и остатки здоровья. Никому нет дела до секрета, которым владеет мастер, до его поразительных до его жизни. Так и умирает он, всеми брошенный, в больнице для бедных. Больше всего страдает Л. от того, что уносит с собою в могилу выведанный у англичан секрет. «У него хоть и шуба овечкина, так душа человечкина», — говорит о своем русском «камраде» Л. «аглицкий полшкипер» . Несмотря на то что «собственное имя левши, подобно именам многих величайших гениев, навсегда утрачено для потомства» (автор подчеркивал, что «левша есть лицо, мною выдуманное») , предпринимаются попытки найти прообраз оружейника.
НЕ ЗНАЮ ПОЙДЕТ ИЛИ НЕТ! НО ВСЕ ЖЕ)