В повести «Бела» Печорин показан как типичный представитель светского общества.Бэла, Казбич, Азамат живут в гармонии со средой,чего очень не хватает Печорину. В повести образ героя выглядит малопривлекательно, так как Максим Максимыч просто излагаетфакты, не давая им никакой оценки, поэтому герой предстает безжалостным и черствым человеком. И это неудивительно, ведь Печорин похищает Бэлу, не задумываясь о последствиях для нее, о том, что отрывает ее от родного дома. Такой поступок можетбыть оправдан лишь очень сильной любовью, а Печорин не испытывает ее. Герою безразличны чувства других, его отношение к любви, показанное в повести, служит доказательством этому. Если судить о Печорине по первой повести, — это чудовище, ноЛермонтов заставляет читателя посмотреть на героя с другой стороны, его собственными глазами, и в новелле «Тамань» повествование переходит уже к самому Печорину. Однако повесть «Тамань» — это самое романтическое место во всем произведении.События, описанные Печориным, очень интересны, хотя он играет в них второстепенную роль; все же герой раскрывается как человек, в котором осталось довольно много романтического. Печорина необыкновенно влечет та свобода, которую олицетворяет Янко, ундина,слепой мальчик… Они живут в единстве со стихией, с морем, но вне всякого закона. Это, безусловно, привлекает Печорина, и его поступки тоже становятся несколько безрассудными, например, поехать кататься на лодке, не умея плавать. Но этот мир не для него.Печорин чужой там. В «Тамани» существует также и другой мир — мир обыденной провинциальной жизни. К нему принадлежат урядник, десятник и так далее. Они являются воплощением старого несвободного мира, который вызывает у Печорина лишь отвращение своей убогостью. В результате герой оказывается чужим и в мире романтизма, и в мире реализма. Печорин нигде не может найти себе пристанища.Повесть «Тамань» не является кульминационным моментом в романе, но именно в ней начинает раскрываться внутренний мир героя. Печорин рассказывает о себе искренне и без жеманства, давая строгую оценку себе и своим поступкам. В повестях «Тамань» и «Бэла» читатель еще не видит полного раскрытия образа, но в них герой как бы представляется публике сначала с внешней, а потом и с внутренней сторон. Обе повести также обладают некоторыми романтическими элементами, которые показывают и подчеркивают несовместимость героя с романтизмом.
Ім’я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з’явилося в повісті “Етюд в яскраво-червоних тонах”. На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. Шерлок Холмс – це не лише геніальний приватний детектив, сміливий, завбачливий, із швидкою реакцією бійця, але й знавець криміналістики, причому її найновіших методів, пов’язаних з наукою, тих, які випереджають тогочасні методи поліційного розшуку.
Конан-Дойль не розлучався із своїм героєм протягом сорока років. Востаннє він згадує його в оповіданні “Левина грива” 1927 року. Створення Конан-Дойлем образу Шерлока Холмса стало основою для розвитку найпопулярнішого в наш час детективного жанру.
Конан-Дойль написав про Шерлока Холмса дев’ять книжок: чотири романи – “Етюд у яскраво-червоних тонах” (1887), “Знак чотирьох” (1890), “Собака Баскервілів” (1901-1902), “Долина жахів” (1914-1915) та п’ять збірок, що складаються з 56 оповідань – “Пригоди Шерлока Холмса” (1891-1892), “Записки про Шерлока Холмса” (1892), “Повернення Шерлока Холмса” (1894), “Його прощальний привіт” (1927), “Архів Шерлока Холмса”.
Твори про Шерлока Холмса перекладено на 76 мов! До речі, російською мовою роман “Долина жахів” було вперше і востаннє надруковано в часописі “Світ пригод” ще 1915 року.
Герой приваблює читача незвичайною цільністю, рішучістю і водночас незворушністю. Але при цьому він ще шляхетний та азартний. Книга навчає не здаватись і мислити аналітично. І це дійсно дуже корисно!
Ім’я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з’явилося в повісті “Етюд в яскраво-червоних тонах”. На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. Шерлок Холмс – це не лише геніальний приватний детектив, сміливий, завбачливий, із швидкою реакцією бійця, але й знавець криміналістики, причому її найновіших методів, пов’язаних з наукою, тих, які випереджають тогочасні методи поліційного розшуку.
Конан-Дойль не розлучався із своїм героєм протягом сорока років. Востаннє він згадує його в оповіданні “Левина грива” 1927 року. Створення Конан-Дойлем образу Шерлока Холмса стало основою для розвитку найпопулярнішого в наш час детективного жанру.
Конан-Дойль написав про Шерлока Холмса дев’ять книжок: чотири романи – “Етюд у яскраво-червоних тонах” (1887), “Знак чотирьох” (1890), “Собака Баскервілів” (1901-1902), “Долина жахів” (1914-1915) та п’ять збірок, що складаються з 56 оповідань – “Пригоди Шерлока Холмса” (1891-1892), “Записки про Шерлока Холмса” (1892), “Повернення Шерлока Холмса” (1894), “Його прощальний привіт” (1927), “Архів Шерлока Холмса”.
Твори про Шерлока Холмса перекладено на 76 мов! До речі, російською мовою роман “Долина жахів” було вперше і востаннє надруковано в часописі “Світ пригод” ще 1915 року.
Герой приваблює читача незвичайною цільністю, рішучістю і водночас незворушністю. Але при цьому він ще шляхетний та азартний. Книга навчає не здаватись і мислити аналітично. І це дійсно дуже корисно!
Объяснение:
може якось