Владимир Дубровский предстает читателям в первый раз молодым, уверенным дворянином, гвардейским корнетом. Он не задумывался о происхождении денег, их природе. Его отец сделал так, чтобы сын не сталкивался с денежной проблемой. Для некоторых это понятно – ведь он – его единственный сын. Чаще всего случаются такие ситуации, когда молодые люди, получив деньги от родителей, быстро и легко их тратят. Они не знают слова «экономия». Действительно, зачем им это? Ведь все равно папа даст еще. Точно таким молодым человеком являлся и главный герой произведения.
Владимир никогда не задумывался о будущем, жил моментом, брал деньги в долг, играл в карты.
Многим могло показаться, что герой станет черствым, грубым, равнодушным человеком. Но автор дает понять, что это мнение ошибочно, Владимир Дубровский обладает такой же справедливостью, честностью, порядочностью, как и его отец. Отец еще в детстве вложил в сына благородство.
В момент болезни отца, герой понимает многие моменты в жизни, за многое корит себя и ругает. Родина в понимании Дубровского не просто слово. Его волнуют родные места, края, в которых все его детство, такое безоблачное и спокойное, которое только мог дать ему отец.
Болезнь Андрея Гавриловича связана с выходкой Троекурова. Владимир мечтает отомстить обидчику. Но это не было слепым чувством обиды. О благородстве этой семьи говорили все жители, которые готовы были молодому дворянину. Однако он не стал пользоваться Он – смел и бесстрашен, готов справляться со всеми трудностями самостоятельно.
Но каждый человек с кем-то бывает очень мягким и нежным. Такой для него была Маша Троекурова. Он любит чистым сердцем и открытой душой.
Образ Дубровского достаточно интересный, в нем собраны различные качества, которые часто присущи совершенно разным людям. Возможно, именно таким видел А. С. Пушкин идеал мужчины того времени.
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Владимир никогда не задумывался о будущем, жил моментом, брал деньги в долг, играл в карты.
Многим могло показаться, что герой станет черствым, грубым, равнодушным человеком. Но автор дает понять, что это мнение ошибочно, Владимир Дубровский обладает такой же справедливостью, честностью, порядочностью, как и его отец. Отец еще в детстве вложил в сына благородство.
В момент болезни отца, герой понимает многие моменты в жизни, за многое корит себя и ругает. Родина в понимании Дубровского не просто слово. Его волнуют родные места, края, в которых все его детство, такое безоблачное и спокойное, которое только мог дать ему отец.
Болезнь Андрея Гавриловича связана с выходкой Троекурова. Владимир мечтает отомстить обидчику. Но это не было слепым чувством обиды. О благородстве этой семьи говорили все жители, которые готовы были молодому дворянину. Однако он не стал пользоваться Он – смел и бесстрашен, готов справляться со всеми трудностями самостоятельно.
Но каждый человек с кем-то бывает очень мягким и нежным. Такой для него была Маша Троекурова. Он любит чистым сердцем и открытой душой.
Образ Дубровского достаточно интересный, в нем собраны различные качества, которые часто присущи совершенно разным людям. Возможно, именно таким видел А. С. Пушкин идеал мужчины того времени.
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.