російської літературної мови. У юнацьких віршах - поет ліцейського братства, «шанувальник дружній свободи, веселощів, грацій і розуму», в ранніх поемах - співак яскравих і вільних пристрастей: «Руслан і Людмила» (1820), романтичні «південні» поеми «Кавказький полонений» (1820 -1821), «Бахчисарайський фонтан» (1821-1823) та інші. Вільнолюбні мотиви ранньої лірики, незалежність особистої поведінки послужили причиною посилань: південної (1820-1824, Катеринослав, Кавказ, Крим, Кишинів, Одеса) та в село Михайлівське (1824-1826). Живе сприйняття різнорідних європейських впливів, дар проникнення в інші культури та епохи, різноманіття розроблених жанрів і стилів (у тому числі «неукрашенним» проза «Повістей Бєлкіна» (1830), повість «Пікова дама» (1833) та інші твори), легкість, витонченість і точність вірша, рельєфність і сила характерів, «освічений гуманізм», універсальність поетичного мислення зумовили його значення в вітчизняної словесності: Пушкін підняв її на рівень світової. У знаменитому романі «Євгенії Онєгіні» і в багатьох інших творах Пушкін звертається до проблем індивідуалізму, меж свободи («Цигани», 1824). Їм були вперше визначені багато провідних проблеми російської літератури 19 століття, нерідко в їх трагічному протистоянні і нерозв'язності - народ і влада, держава і особистість, роль особистості і народу в історії («Борис Годунов», 1824-1825, «Полтава», 1828, «Мідний вершник», 1833, «Капітанська
А тут кусок мяса сам попал к нему в руки. Ни минуты не задумываясь, над тем, что ежи считаются, по поверью, животными погаными, он быстро сорвал со зверька чешую листвы не не развертывался и походил на смешной, ощетинившийся иглами огромный боб. Ударом кинжала Алексей убил ежа, развернул его, неумело содрал желтую шкурку на брюшке и иглистый панцирь, рассек на части и с наслаждением стал рвать зубами еще теплое, сизое, жилистое мясо, плотно приросшее к костям был съеден сразу, без остатка. Алексей разгрыз и проглотил все мелкие кости и только после этого ощутил во рту противный запах псины. Но что значит этот запах по сравнению с полным желудком, от которого по всему организму разливались сытость, теплота и дрема!
Он еще раз осмотрел, обсосал каждую косточку и прилег на снег, наслаждаясь теплом и покоем. Он, может быть, даже заснул бы, если бы его не разбудил раздавшийся из кустов осторожный брех лисицы
російської літературної мови. У юнацьких віршах - поет ліцейського братства, «шанувальник дружній свободи, веселощів, грацій і розуму», в ранніх поемах - співак яскравих і вільних пристрастей: «Руслан і Людмила» (1820), романтичні «південні» поеми «Кавказький полонений» (1820 -1821), «Бахчисарайський фонтан» (1821-1823) та інші. Вільнолюбні мотиви ранньої лірики, незалежність особистої поведінки послужили причиною посилань: південної (1820-1824, Катеринослав, Кавказ, Крим, Кишинів, Одеса) та в село Михайлівське (1824-1826). Живе сприйняття різнорідних європейських впливів, дар проникнення в інші культури та епохи, різноманіття розроблених жанрів і стилів (у тому числі «неукрашенним» проза «Повістей Бєлкіна» (1830), повість «Пікова дама» (1833) та інші твори), легкість, витонченість і точність вірша, рельєфність і сила характерів, «освічений гуманізм», універсальність поетичного мислення зумовили його значення в вітчизняної словесності: Пушкін підняв її на рівень світової. У знаменитому романі «Євгенії Онєгіні» і в багатьох інших творах Пушкін звертається до проблем індивідуалізму, меж свободи («Цигани», 1824). Їм були вперше визначені багато провідних проблеми російської літератури 19 століття, нерідко в їх трагічному протистоянні і нерозв'язності - народ і влада, держава і особистість, роль особистості і народу в історії («Борис Годунов», 1824-1825, «Полтава», 1828, «Мідний вершник», 1833, «Капітанська
Объяснение:
вибереш собі там яке
Объяснение:
А тут кусок мяса сам попал к нему в руки. Ни минуты не задумываясь, над тем, что ежи считаются, по поверью, животными погаными, он быстро сорвал со зверька чешую листвы не не развертывался и походил на смешной, ощетинившийся иглами огромный боб. Ударом кинжала Алексей убил ежа, развернул его, неумело содрал желтую шкурку на брюшке и иглистый панцирь, рассек на части и с наслаждением стал рвать зубами еще теплое, сизое, жилистое мясо, плотно приросшее к костям был съеден сразу, без остатка. Алексей разгрыз и проглотил все мелкие кости и только после этого ощутил во рту противный запах псины. Но что значит этот запах по сравнению с полным желудком, от которого по всему организму разливались сытость, теплота и дрема!
Он еще раз осмотрел, обсосал каждую косточку и прилег на снег, наслаждаясь теплом и покоем. Он, может быть, даже заснул бы, если бы его не разбудил раздавшийся из кустов осторожный брех лисицы