На каком приеме строит Гоголь диалог между городничим и Хлестаковым в трактире и добивается благодаря этому комического эффекта? а.гипербола б.неожиданность в.несоответствие г.ирония
Здається, зображуючи головного героя повісті — Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших сторінок повісті ми починаємо із симпатією ставитися до цього чуйного, працьовитого, доброго хлопця.Потрапити до ремісничого училища Павлові пощастило не відразу, бо хлопець був іще замалий. Після цієї першої невдачі Павло твердо вирішує піти на роботу, адже інакше вони з тіткою не зможуть прожити. Та й не уявляє себе хлопець без роботи. У хаті й надворі Павло — господар. Він і дров нарубає, і хмизу знайде, щоб обігріти півхати (другу половину снарядом розбило). Узагалі протопити піч у повоєнні роки було непросто: траплялося, що Павло виловлював дрова з крижаної води, цокочучи зубами. Зібрати городину — теж великий клопіт. А тітка цілими днями на роботі.Варто звернути увагу на те, що ніхто не нагадує хлопцеві щось робити. Павлик сам добре розуміє свої обов'язки, по-дорослому усвідомлюючи, що саме на ньому тримається господарство.Післявоєнна дійсність була скупою на свята та радість. Але наші однолітки вміли жити весело й цікаво, радіти життю, а головне, цінувати виявлені до них співчуття, ласкавість, щирість.Життя має мудру закономірність: години випробувань роблять людей чуйними, справедливими, добрими. Згадаємо вражаючий епізод повісті, коли Фріц викинув Павлика з машини на мерзлу дорогу. Опритомнів хлопець уже в училищі, і перше, що він побачив, було обличчя майстра, потім уся його навчальна група. А староста, суворий та авторитетний хлопець, простяг Павликові свою сніданкову пайку, щоб той підкріпився.Доброта. Саме вона тепер буде найпотрібнішою в житті для хлопців із повісті "Вогник далеко в степу". Ця ж людська чеснота має зробитися сьогодні найпоширенішою. Серед інших чеснот Григір Тютюнник особливо цінував цю людську якість. В одному зі своїх інтерв'ю письменник дуже слушно зауважив: "Ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах". Ці прекрасні слова могли б стати епіграфом до повісті Григора Тютюнника "Вогник далеко в степу".
мцыри - романтический герой из поэмы М.Ю Лермонтова, обладающий богатым духовным миром и мятежной душой . он всю жизнь прожил в монастыре лишённый свободы и простых радостей жизни. задумчивый юноша всё это время мечтал сбежать . и сбежал .эти 3 дня , проведённые на воле он запомнит навсегда и не променял бы даже на две жизни .его скитания открыли для него новые горизонты , там , на свободе проявляются такие черты его характера , как отчаянность , храбрость , романтизм . он хотел бы вернуться в родные края , где живут дорогие ему люди , где все ему знакомо , но к сожалению , его мечте не суждено было стать реальностью . он сбежал из монастыря, но вернулся туда же , откуда начал .из действий мцыри можно судить о характере героя : его страхах , мотивах , желаниях . каждый из нас немного мцыри : каждый из нас является свободолюбивым бунтарём
Здається, зображуючи головного героя повісті — Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших сторінок повісті ми починаємо із симпатією ставитися до цього чуйного, працьовитого, доброго хлопця.Потрапити до ремісничого училища Павлові пощастило не відразу, бо хлопець був іще замалий. Після цієї першої невдачі Павло твердо вирішує піти на роботу, адже інакше вони з тіткою не зможуть прожити. Та й не уявляє себе хлопець без роботи. У хаті й надворі Павло — господар. Він і дров нарубає, і хмизу знайде, щоб обігріти півхати (другу половину снарядом розбило). Узагалі протопити піч у повоєнні роки було непросто: траплялося, що Павло виловлював дрова з крижаної води, цокочучи зубами. Зібрати городину — теж великий клопіт. А тітка цілими днями на роботі.Варто звернути увагу на те, що ніхто не нагадує хлопцеві щось робити. Павлик сам добре розуміє свої обов'язки, по-дорослому усвідомлюючи, що саме на ньому тримається господарство.Післявоєнна дійсність була скупою на свята та радість. Але наші однолітки вміли жити весело й цікаво, радіти життю, а головне, цінувати виявлені до них співчуття, ласкавість, щирість.Життя має мудру закономірність: години випробувань роблять людей чуйними, справедливими, добрими. Згадаємо вражаючий епізод повісті, коли Фріц викинув Павлика з машини на мерзлу дорогу. Опритомнів хлопець уже в училищі, і перше, що він побачив, було обличчя майстра, потім уся його навчальна група. А староста, суворий та авторитетний хлопець, простяг Павликові свою сніданкову пайку, щоб той підкріпився.Доброта. Саме вона тепер буде найпотрібнішою в житті для хлопців із повісті "Вогник далеко в степу". Ця ж людська чеснота має зробитися сьогодні найпоширенішою. Серед інших чеснот Григір Тютюнник особливо цінував цю людську якість. В одному зі своїх інтерв'ю письменник дуже слушно зауважив: "Ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах". Ці прекрасні слова могли б стати епіграфом до повісті Григора Тютюнника "Вогник далеко в степу".
Объяснение:
мцыри - романтический герой из поэмы М.Ю Лермонтова, обладающий богатым духовным миром и мятежной душой . он всю жизнь прожил в монастыре лишённый свободы и простых радостей жизни. задумчивый юноша всё это время мечтал сбежать . и сбежал .эти 3 дня , проведённые на воле он запомнит навсегда и не променял бы даже на две жизни .его скитания открыли для него новые горизонты , там , на свободе проявляются такие черты его характера , как отчаянность , храбрость , романтизм . он хотел бы вернуться в родные края , где живут дорогие ему люди , где все ему знакомо , но к сожалению , его мечте не суждено было стать реальностью . он сбежал из монастыря, но вернулся туда же , откуда начал .из действий мцыри можно судить о характере героя : его страхах , мотивах , желаниях . каждый из нас немного мцыри : каждый из нас является свободолюбивым бунтарём
Объяснение:
го взаимную подписку?