Перша реакція, яка охоплює людину в екстремальній ситуації, – це страх. У перші секунди страх є абсолютно неконтрольованим, тому різко послаблюється навичка самоконтролю. У стані паніки людина просто не здатна шукати альтернативні рішення й не бачить наслідків уже прийнятих рішень.
Коли вам вдалося побороти страх та паніку, будуйте план дій. Дайте собі чітку відповідь: «Як врятуватися самому та до ншим?»
ЯК ДІЯТИ?
У ситуації загрози надзвичайної ситуації намагайтеся максимально відсторонитися від натовпу, зупиніться й роздивіться навсібіч, зробіть глибокий вдих. Визначте найнебезпечніший об’єкт. Намагайтеся прийняти рішення, яке до вам максимально захистити себе.
ЩО РОБИТИ?
Якщо виникла шокова реакція, психологічно захистити самого себе практично неможливо, тому що на початковій стадії людина перебуває у збудженому стані, а потім у неї порушуються контакти із зовнішнім світом. Проте можна до близьким людям, які опинилися у такому стані.
Потрібно розмовляти з людиною, надавати їй чіткі й прості інструкції до дій.
Наступною реакцією організму на шок може бути стан нервового тремтіння. Треба потрясти потерпілого за плечі впродовж кількох секунд. Одночасно потрібно розмовляти з людиною, щоб вона не сприйняла це як акт фізичного нападу. Після розслаблення дати людині відпочити деякий час.
Посттравматичний стресовий розлад – комплекс реакцій на травму або збурення, яке у більшості людей викликає страх. Таким розладом можна вважати певну поведінку, що виникає через місяць-півроку після подій, що викликали травму. Людина ніби переживає цю ситуацію знову й знову і не може жити звичним життям.
Якщо ви помітили у своїх близьких ознаки посттравматичного стресового розладу, через котрий людина позбавляється можливості продуктивно жити й працювати, надайте їй емоційну підтримку. Поясніть, що ви розумієте її почуття та стан і готові спілкуватися з нею стільки, скільки буде потрібно.
Пам’ятайте, що оптимісти, які сприймають навколишній світ позитивно, а також люди, які мають стійку психіку, сильну волю й навички самоконтролю, виживають в екстремальних ситуаціях частіше й виходять із посттравматичних станів набагато швидше. Працюйте над собою, розвивайтеся, визначайте свої «слабкі місця» й виробляйте тактику власної поведінки. Бо саме психологічні резерви людини найчастіше є вирішальними для виживання в більшості екстремальних ситуацій.
воїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11-12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця «світська культура» не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світоспоглядання, яке могло поринати як в «небесні висі», так і в «земний світ». При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядковувалася безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті-решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.
Відродження ламає звичні межі не тільки в розумінні людини, а й в астрономічних і географічних уявленнях, в науці та в технологіях світу (як суто промислових, так і культурних). Створюється геліоцентрична картина світу, робляться великі географічні відкриття, розквітають фізичні теорії, анатомія, медицина гається стрімкий ріст міст, розвиток ремесел. Людство вступало в нову фазу суспільного розвитку, відбувався перехід до індустріальної цивілізації. З'явилися перші мануфактури, водяні млини, банки, гільдії купців та ремісників. Розвивалася буржуазна (бюргерська, міська) культура. Але чи не найбільше Ренесанс виявив себе в образотворчому мистецтві, архітектурі, літературі. Справа в тому, що саме тут, зокрема, у живописі, була репрезентована єдність людини і природи як принцип культурного буття.
Объяснение:
воїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11-12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця «світська культура» не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світоспоглядання, яке могло поринати як в «небесні висі», так і в «земний світ». При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядковувалася безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті-решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.
Відродження ламає звичні межі не тільки в розумінні людини, а й в астрономічних і географічних уявленнях, в науці та в технологіях світу (як суто промислових, так і культурних). Створюється геліоцентрична картина світу, робляться великі географічні відкриття, розквітають фізичні теорії, анатомія, медицина гається стрімкий ріст міст, розвиток ремесел. Людство вступало в нову фазу суспільного розвитку, відбувався перехід до індустріальної цивілізації. З'явилися перші мануфактури, водяні млини, банки, гільдії купців та ремісників. Розвивалася буржуазна (бюргерська, міська) культура. Але чи не найбільше Ренесанс виявив себе в образотворчому мистецтві, архітектурі, літературі. Справа в тому, що саме тут, зокрема, у живописі, була репрезентована єдність людини і природи як принцип культурного буття.
Перша реакція, яка охоплює людину в екстремальній ситуації, – це страх. У перші секунди страх є абсолютно неконтрольованим, тому різко послаблюється навичка самоконтролю. У стані паніки людина просто не здатна шукати альтернативні рішення й не бачить наслідків уже прийнятих рішень.
Коли вам вдалося побороти страх та паніку, будуйте план дій. Дайте собі чітку відповідь: «Як врятуватися самому та до ншим?»
ЯК ДІЯТИ?
У ситуації загрози надзвичайної ситуації намагайтеся максимально відсторонитися від натовпу, зупиніться й роздивіться навсібіч, зробіть глибокий вдих. Визначте найнебезпечніший об’єкт. Намагайтеся прийняти рішення, яке до вам максимально захистити себе.
ЩО РОБИТИ?
Якщо виникла шокова реакція, психологічно захистити самого себе практично неможливо, тому що на початковій стадії людина перебуває у збудженому стані, а потім у неї порушуються контакти із зовнішнім світом. Проте можна до близьким людям, які опинилися у такому стані.
Потрібно розмовляти з людиною, надавати їй чіткі й прості інструкції до дій.
Наступною реакцією організму на шок може бути стан нервового тремтіння. Треба потрясти потерпілого за плечі впродовж кількох секунд. Одночасно потрібно розмовляти з людиною, щоб вона не сприйняла це як акт фізичного нападу. Після розслаблення дати людині відпочити деякий час.
Посттравматичний стресовий розлад – комплекс реакцій на травму або збурення, яке у більшості людей викликає страх. Таким розладом можна вважати певну поведінку, що виникає через місяць-півроку після подій, що викликали травму. Людина ніби переживає цю ситуацію знову й знову і не може жити звичним життям.
Якщо ви помітили у своїх близьких ознаки посттравматичного стресового розладу, через котрий людина позбавляється можливості продуктивно жити й працювати, надайте їй емоційну підтримку. Поясніть, що ви розумієте її почуття та стан і готові спілкуватися з нею стільки, скільки буде потрібно.
Пам’ятайте, що оптимісти, які сприймають навколишній світ позитивно, а також люди, які мають стійку психіку, сильну волю й навички самоконтролю, виживають в екстремальних ситуаціях частіше й виходять із посттравматичних станів набагато швидше. Працюйте над собою, розвивайтеся, визначайте свої «слабкі місця» й виробляйте тактику власної поведінки. Бо саме психологічні резерви людини найчастіше є вирішальними для виживання в більшості екстремальних ситуацій.
воїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11-12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця «світська культура» не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світоспоглядання, яке могло поринати як в «небесні висі», так і в «земний світ». При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядковувалася безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті-решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.
Відродження ламає звичні межі не тільки в розумінні людини, а й в астрономічних і географічних уявленнях, в науці та в технологіях світу (як суто промислових, так і культурних). Створюється геліоцентрична картина світу, робляться великі географічні відкриття, розквітають фізичні теорії, анатомія, медицина гається стрімкий ріст міст, розвиток ремесел. Людство вступало в нову фазу суспільного розвитку, відбувався перехід до індустріальної цивілізації. З'явилися перші мануфактури, водяні млини, банки, гільдії купців та ремісників. Розвивалася буржуазна (бюргерська, міська) культура. Але чи не найбільше Ренесанс виявив себе в образотворчому мистецтві, архітектурі, літературі. Справа в тому, що саме тут, зокрема, у живописі, була репрезентована єдність людини і природи як принцип культурного буття.
Объяснение:
воїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11-12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця «світська культура» не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світоспоглядання, яке могло поринати як в «небесні висі», так і в «земний світ». При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядковувалася безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті-решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.
Відродження ламає звичні межі не тільки в розумінні людини, а й в астрономічних і географічних уявленнях, в науці та в технологіях світу (як суто промислових, так і культурних). Створюється геліоцентрична картина світу, робляться великі географічні відкриття, розквітають фізичні теорії, анатомія, медицина гається стрімкий ріст міст, розвиток ремесел. Людство вступало в нову фазу суспільного розвитку, відбувався перехід до індустріальної цивілізації. З'явилися перші мануфактури, водяні млини, банки, гільдії купців та ремісників. Розвивалася буржуазна (бюргерська, міська) культура. Але чи не найбільше Ренесанс виявив себе в образотворчому мистецтві, архітектурі, літературі. Справа в тому, що саме тут, зокрема, у живописі, була репрезентована єдність людини і природи як принцип культурного буття.