Я прочитала у творі, як ти живеш. Це для мене якось дивно. Нас батьки виховують так, щоб ми виросли працьовитими, дружніми, допомагали іншим. А ти навіть лінувався ходити на прогулянку; так жити неможна. Неможна надіятись на те, що Бог тобі щось пошле, і при цьому не старатися та не добиватися цілі. Так, тобі пощастило, коли кинули у вікно дохлого хорта, а він розсипався у дукати. Але ж потрібно щось робити, а не ледарювати! Тобі пощастило в житті, адже на все воля Божа. Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув, як погано лінуватися! Але, як то кажуть, Бог дав - Бог взяв. Зміни своє життя в кращу сторону!
Пожилой человек пенсионер Тимофей Макарыч Новоскольцев, 1890 года рождения пришёл домой в нетрезвом виде, затем учинил скандал и разбил брошенным сапогом экран кинескопа телевизора. Затем деда отвели в вытрезвитель.
Формально вот и вся история, о которой написал Шукшин «Критики».
Сюжет незатейлив на первый взгляд. Но существует и предыстория скандальных событий. Ведь рассказ начинается с описания двух людей, деда, которому 73 года, и внука, ему тринадцать. Два персонажа, в честь которых, собственно, и называл произведение Шукшин, – критики.
Привіт, Павлусе!
Я прочитала у творі, як ти живеш. Це для мене якось дивно. Нас батьки виховують так, щоб ми виросли працьовитими, дружніми, допомагали іншим. А ти навіть лінувався ходити на прогулянку; так жити неможна. Неможна надіятись на те, що Бог тобі щось пошле, і при цьому не старатися та не добиватися цілі. Так, тобі пощастило, коли кинули у вікно дохлого хорта, а він розсипався у дукати. Але ж потрібно щось робити, а не ледарювати! Тобі пощастило в житті, адже на все воля Божа. Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув, як погано лінуватися! Але, як то кажуть, Бог дав - Бог взяв. Зміни своє життя в кращу сторону!
З повагою до тебе, (своє ім’я)
Объяснение:
Объяснение:
Пожилой человек пенсионер Тимофей Макарыч Новоскольцев, 1890 года рождения пришёл домой в нетрезвом виде, затем учинил скандал и разбил брошенным сапогом экран кинескопа телевизора. Затем деда отвели в вытрезвитель.
Формально вот и вся история, о которой написал Шукшин «Критики».
Сюжет незатейлив на первый взгляд. Но существует и предыстория скандальных событий. Ведь рассказ начинается с описания двух людей, деда, которому 73 года, и внука, ему тринадцать. Два персонажа, в честь которых, собственно, и называл произведение Шукшин, – критики.