Н.А. ЗАБОЛОЦКИЙ
НЕКРАСИВАЯ
ДЕВОЧКА
Во Что поймёт девочка, когда подрастёт?
2. Какое чувство испытает она?
3. Почему поэт надеется, что девочка преодолеет свою боль?
4. Что ей в этом? (слайд 6)
5. Что Заболоцкий говорит о красоте человека?
6. О какой красоте говорит поэт?
7. Что такое внутренняя красота?
8. С чем её сравнивает поэт в стихотворении?

Объяснение:

Брюховецький — це політичний авантюрист і безчесна людина, яка давно втратила елементарну гідність і ловить у свої сіт в, удаючись до лукавства й демагогії: «Усі будемо рівні!»; «Хліб та вода — козацька їда»тощо…

Батько і син Шрами, Сомко щиро засмучені долею рідного краю, усе роблять, аби не допустити брюховецьких та їм подібних до влади, про­те, на жаль, це не вдається. Сомка та його побратимів змальовано в ро­мані найповніше і найпозитивніше.

Якима Сомка виведено як продов­жувача справи Б. Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова:

«Зло­жити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під од­ну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна».

З любов’ю зображений Кулішем і паволоцький полковник Шрам, палкий поборник об’єднання України… Чесний і скромний, Шрам не терпить людей, які продалися шляхтичам за «лакомство нещасне» і зли­галися з поневолювачами народу… Образ Шрама, козацького полковни­ка і священика в одній особі, — це узагальнення характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.

Гідний батька і син Петро — «орел не козак». Він до того гарний, що красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами». Мужність, хо­робрість Шраменка вражають навіть старих козаків: «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати»… У ту пам’ятну ніч, коли Кирило Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бив­ся із зловмисником не на життя, а на смерть.

Окремо визначимо образ сліпого старця-кобзаря, у якому сконцен­тровано іншу проблему — народ і співець. Це романтичний образ «Божого ясного Чоловіка», людини національно свідомої, котра в мораль­ному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки… Не шлунок, а дух визначає його сутність, тож він «наче бачить таке, чо­го видющий зроду не побачить». Автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі»…

Объяснение:

Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається.

Всі вчинки Суботика дивні, як і він сам. Спочатку він здається нахабним, хоча це хибне уявлення, яке незабаром розвіюється. Головним дивом Суботика є його здатність реалізовувати бажання за до синіх цяточок на обличчі.

Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.

Казковість та дивовижність Суботика не тільки у його незвичній зовнішності, а й у здатності здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з глибокої давнини до наших днів. Навіть письменник Пауль Маар настільки сам увірував в казкову силу свого персонажа, що вимовив слова, які стали цитатою до його творів: «Я хочу, щоб Суботик назавжди залишився зі мною». Таким самим було й найголовніше бажання пана Пляшкера: назавжди залишитися із сином. Заради його здійснення Суботик віддав свою останню чарівну синю цяточку. Відчувши тепло батьківського серця, «зелений синочок» і надалі готовий дарувати людям радість і добро, щоб зробити світ кращим.

Отже, характер Суботика можна описати так: добрий, веселий, щирий, розсудливий, винахідливий, енергійний, трохи дивний, кумедний, безпосередній, бешкетник і фантазер.