Сказка-быль М.М.Пришвина рассказывает об испытаниях и уроках, выпавших на долю Насти и Митраши при походе за клюквой на болото.
Болото, по мнению писателя - это кладовая Солнца: "горячее солнце было матерью каждой травинки, каждого цветочка, каждого болотного кустика и ягодки. Всем им солнце отдавало свое тепло, и они, умирая, разлагаясь, в удобрении передавали его, как наследство, другим растениям, кустикам, ягодкам, цветам и травинкам. Но в болотах вода не дает родителям-растениям передать все свое добро детям. Тысячи лет это добро под водой сохраняется, болото становится кладовой солнца, и потом вся эта кладовая солнца как торф достается человеку от солнца в наследство"
Опасными были приключения детей, заблудившихся на болоте, но не они фигурируют в названии, а образное определение болота.Писатель подчеркивает, что все в природе зависит от солнца. И образующийся торф, служащий топливом, отдающим людям законсервированную энергию солнца, и другие дары природы. Ведь и ягода - тоже росла под солнцем и накапливала энергию. За ней пришли сироты в тяжелое и голодное военное время
я вважаю найкращою літературною героїнею меланку із твору "свіччине весілля" івана кочерги. мене дуже приваблюють її риси характеру і мужні вчинки. вона не боїться заглянути в вічі ні ворогу, ні смерті. ладна віддати навіть життя за дорогу для неї людину. прикладом цих слів може слугувати такий уривок:
"меланка несе свічку через місто. навколо бурхлива ніч, іде дощ, виє вітер. дівчина намагається захистити слабкий вогник, але свічка гасне. знову на приходить гільда: вона запалює меланчину свічку, і дівчина йде далі"
в цій цитаті йдеться про те, що дівчина хоче визволити свого коханого з рук підступного ворога, але для цього вона має пронести запалену свічку через весь київ. вона не здається, іде, незважаючи ні на що.
напевно, це найсміливіща літературна героїня, про яку я коли-небудь щось чула. ось чому вона для мене є улюблиницею і корисною.
Сказка-быль М.М.Пришвина рассказывает об испытаниях и уроках, выпавших на долю Насти и Митраши при походе за клюквой на болото.
Болото, по мнению писателя - это кладовая Солнца: "горячее солнце было матерью каждой травинки, каждого цветочка, каждого болотного кустика и ягодки. Всем им солнце отдавало свое тепло, и они, умирая, разлагаясь, в удобрении передавали его, как наследство, другим растениям, кустикам, ягодкам, цветам и травинкам. Но в болотах вода не дает родителям-растениям передать все свое добро детям. Тысячи лет это добро под водой сохраняется, болото становится кладовой солнца, и потом вся эта кладовая солнца как торф достается человеку от солнца в наследство"
Опасными были приключения детей, заблудившихся на болоте, но не они фигурируют в названии, а образное определение болота.Писатель подчеркивает, что все в природе зависит от солнца. И образующийся торф, служащий топливом, отдающим людям законсервированную энергию солнца, и другие дары природы. Ведь и ягода - тоже росла под солнцем и накапливала энергию. За ней пришли сироты в тяжелое и голодное военное время
Объяснение:
я вважаю найкращою літературною героїнею меланку із твору "свіччине весілля" івана кочерги. мене дуже приваблюють її риси характеру і мужні вчинки. вона не боїться заглянути в вічі ні ворогу, ні смерті. ладна віддати навіть життя за дорогу для неї людину. прикладом цих слів може слугувати такий уривок:
"меланка несе свічку через місто. навколо бурхлива ніч, іде дощ, виє вітер. дівчина намагається захистити слабкий вогник, але свічка гасне. знову на приходить гільда: вона запалює меланчину свічку, і дівчина йде далі"
в цій цитаті йдеться про те, що дівчина хоче визволити свого коханого з рук підступного ворога, але для цього вона має пронести запалену свічку через весь київ. вона не здається, іде, незважаючи ні на що.
напевно, це найсміливіща літературна героїня, про яку я коли-небудь щось чула. ось чому вона для мене є улюблиницею і корисною.