Кожен твір може дати сильне враження. Цілком зрозуміло, що творіння Данте під назвою “Божественна комедія” ніяк не може бути винятком з такого правила. Більше того, особисто на мене воно справило надзвичайно сильне враження. Думаю, що пам’ятати цей твір я буду ще дуже довго. Ймовірно, що одного разу мені навіть захочеться перечитати його знову.
Що ж в ньому такого цікавого і чому мені так сильно хочеться читати і читати його?
Насамперед, хотілося б відзначити те, як яскраво Данте описує все те існуюче пекло.
Він розповідає читачеві про те, яка структура пекла, як воно влаштоване, як туди потрапити. Цілком природно й те, що він описує і мешканців пекла з усіма їх особливостями та характерними рисами. Не тільки сам зміст вразив і зацікавив мене, але і той б, за до якого Данте описує все там. Такий стиль цілком можна називати дуже вдалим, тому що під час прочитання я ніби і сам опинився в тому пеклі, відчув на собі всі його особливості. Кажучи загалом, можна відзначити, що весь опис вдався Данте на славу. Серед інших я можу виділити те, як він описував тих демонів, які там знаходилися.
Що стосується конкретних
епізодів літературного творіння Данте, то тут можна відзначити трагічний розвиток історії таких героїв “Божественної комедії”, як Паоло і Франческа. Мені було шкода їх, але в той же час я розумів, що у їх незавидного становища є певні, виразні і дуже конкретні причини. У той же час сильне враження на мене справив також і Уллис, він вразив мене як людина і як сильна особистість. В цілому ж, опис Данте виглядає досить реалістичним, особливо коли мова заходить про конкретних грішників. Він не гребує тим, щоб лякати власних читачів, робити їх враження від прочитання ще більш тяжкими. Приміром, для цього Данте вдається до опису того, як демони топили грішників. В цілому, я думаю, що опис страждань грішників повинний піти на користь читачеві, адже він зможе змусити себе утримуватися від гріха і стане кращим.
Враховуючи те, наскільки сильне враження на мене справила “Божественна комедія” авторства Данте Аліг’єрі, можу порекомендувати її до прочитання всім іншим. Що до мене, то я буду пам’ятати зміст цього видатного творіння ще дуже довго. А якщо навіть одного разу забуду деякі цікаві деталі й особливості, то обов’язково освіжу все це, прочитавши твір ще раз.
Що ж в ньому такого цікавого і чому мені так сильно хочеться читати і читати його?
Насамперед, хотілося б відзначити те, як яскраво Данте описує все те існуюче пекло.
Він розповідає читачеві про те, яка структура пекла, як воно влаштоване, як туди потрапити. Цілком природно й те, що він описує і мешканців пекла з усіма їх особливостями та характерними рисами. Не тільки сам зміст вразив і зацікавив мене, але і той б, за до якого Данте описує все там. Такий стиль цілком можна називати дуже вдалим, тому що під час прочитання я ніби і сам опинився в тому пеклі, відчув на собі всі його особливості.
Кажучи загалом, можна відзначити, що весь опис вдався Данте на славу. Серед інших я можу виділити те, як він описував тих демонів, які там знаходилися.
Що стосується конкретних
епізодів літературного творіння Данте, то тут можна відзначити трагічний розвиток історії таких героїв “Божественної комедії”, як Паоло і Франческа. Мені було шкода їх, але в той же час я розумів, що у їх незавидного становища є певні, виразні і дуже конкретні причини. У той же час сильне враження на мене справив також і Уллис, він вразив мене як людина і як сильна особистість. В цілому ж, опис Данте виглядає досить реалістичним, особливо коли мова заходить про конкретних грішників. Він не гребує тим, щоб лякати власних читачів, робити їх враження від прочитання ще більш тяжкими.
Приміром, для цього Данте вдається до опису того, як демони топили грішників. В цілому, я думаю, що опис страждань грішників повинний піти на користь читачеві, адже він зможе змусити себе утримуватися від гріха і стане кращим.
Враховуючи те, наскільки сильне враження на мене справила “Божественна комедія” авторства Данте Аліг’єрі, можу порекомендувати її до прочитання всім іншим. Що до мене, то я буду пам’ятати зміст цього видатного творіння ще дуже довго. А якщо навіть одного разу забуду деякі цікаві деталі й особливості, то обов’язково освіжу все це, прочитавши твір ще раз.