Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Пословица гласит: "У стен есть уши". Дом- это часть человека. В каких условиях он живет , таким он и будет. Протекающая крыша дома, ободранные стены, скрипящие двери и доски пола, пыль по углам, беспорядочно разбросанные по комнатам вещи характеризуют хозяина, как халатную личность. Дом, также, может открыть секреты об увлечениях своего хозяина: чучела убитых животных, оружие на стене наталкивают на мысль, что здесь проживает заядлый охотник, а рыболовные снасти в углу — на пристрастие к рыбалке. Семейные фотографии на стене раскрывают хозяина дома, как человека, который дорожит родственными связями и семья для него — это не пустой звук. Так же можно просмотреть любую комнату, и узнать, что из себя представляет этот человек. Если есть возможность осмотреть чужой книжный шкаф, непременно это сделайте. Так как, в глубине души полагаю, что это и есть наилучший узнать человека. Причем, одни «любители книг» используют их в качестве интерьера, в этом случае они имеют вид нетронутого издания, новенькие с целым переплетом. Другие используют книги по их прямому назначению – читают, перечитывают, о чем говорит потрепанность литературы. Поэтому не всегда, можно узнать истинное лицо человека. Нужно быть предельно внимательно, но то как ведет себя человек с домом - это и есть его лицо
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Объяснение: