Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він приводить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує словами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір мистецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрасне, а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування мистецтва над реальним життям.
Запам’ятались Олесеві очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. «Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах». Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: «Тут, на землі, не бити не можна».
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких «диваків» світ став би жорстоким і холодним.
Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він приводить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує словами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір мистецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрасне, а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування мистецтва над реальним життям.
Объяснение:
прости я особо не знаю украинский
Запам’ятались Олесеві очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. «Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах». Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: «Тут, на землі, не бити не можна».
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких «диваків» світ став би жорстоким і холодним.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-za-opovidannyam-grigora-tyutyunnika-divak/#ixzz4f5j2BmtX
Подробнее - на -
Объяснение: