литература!)
1. Какие определения соответствуют литературным жанрам? Установите соответствие.
1) Сказ А) средняя форма эпического произведения, повествующая о людях и событиях
2) Повесть Б) занимательный рассказ о необыкновенных событиях и приключениях
3) Сказка В) малая форма эпического произведения, повествующая об одном или несколь-ких событиях в жизни человека
4) Рассказ Г) жанр эпоса, опирающийся на народные предания и легенды, для которого ха-рактерно сочетание описания народного быта и нравов со сказочно-фантастическим миром фольклора
2. Литературное произведение, предназначенное для постановки на сцене театра
1) повесть 2) сказ 3) пьеса 4) рассказ
3. Что такое автобиография?
А) анализ литературного произведения;
Б) описание автором собственной жизни;
В) устаревшее слово или словосочетание.
4. Соотнесите термин и определение:
а) эпитет 1) переносное значение слова, скрытое сравнение
б) олицетворение 2) противопоставление образов или понятий
в) метафора 3) перенос качеств с одушевленных существ на неодушевленные предметы и явления
г) антитеза 4) красочное определение предмета или явления
5. Соотнесите автора произведения и его название:
1) В. П. Астафьев а) «Кавказский пленник»
2) Саша Чёрный б) «Никита»
3) А.П. Платонов в) «Васюткино озеро»
6. В строках «Золотою лягушкой луна / Распласталась на тихой воде» употреблено:
а) эпитет; б) риторический во в) метафора.
7. Определите стихотворный размер:
Помню – долгий зимний вечер,
Полумрак и тишина;
Тускло льется свет лампады,
Буря плачет у окна.
а) ритм б) ямб в) хорей
8. Соотнесите название произведения и его жанр:
1) «Теплый хлеб» а) рассказ
2) «Васюткино озеро» б) пьеса
3) «Двенадцать месяцев» в) сказ
9. В какой сказке мальчик Филька обидел коня? Кто её автор?
А) К. Г. Паустовский «Тёплый хлеб»; Б) А. П. Платонов «Никита»;
В) В. П. Астафьев «Васюткино озеро».
10. Почему Профессор в произведении «Двенадцать месяцев» не стал перечить глупым словам и поступкам Королевы?
а) потому что считал их правильными;
б) потому что в противном случае его могли казнить;
в) потому что ему было лень с кем-то спорить.
11. Кому принадлежат следующие слова? Кто их автор?
«А я вот заблудился. Понёсся сдуру за глухарём и заблудился».
А) В. П. Астафьев и его герой Васютка;
Б) А. П. Платонов и его герой Никитка;
В) Саша Чёрный и его герой Игорь-Робинзон.
12. Кому в рассказе А.П.Платонова «Никита» принадлежат слова: «Тех ты выдумал, Ни-кита, их нету, они непрочные, оттого они и злые. А этого гвоздя-человека ты сам трудом сработал, он и добрый.»?
1. отцу; 2. дедушке; 3. матери; 4. соседу.
13. Кому принадлежат юмористические рассказы для детей «Кавказский пленник» и «Игорь-Робинзон»?
А) С. Я. Маршак Б) А.Т.Твардовский; В) Саша Чёрный;
14. В какое время года происходят события в произведении «Васюткино озеро»?
а) в конце весны; б) в начале осени; в) в конце лета.
15. Какое художественно-выразительное средство используется в следующих словосоче-таниях в рассказе В.П.Астафьева «Васюткино озеро»: «клейкий, неподвижный туман», «гром-кие и частые шлепки», «обрывистые берега»?
1) метафора; 2) эпитет; 3) гипербола; 4) олицетворение.
16. Вставьте недостающее звено цепочки:
1) В.П.Астафьев → “Васюткино озеро” →………
2) А.П.Платонов → …………… ……... → Никита
3) → “Рассказ танкиста” → мальчик лет десяти - двенадцати
17. Какие поэты писали о Великой Отечественной войне?
А) С. А. Есенин и К. М. Симонов;
Б) К. М. Симонов и А. Т. Твардовский;
В) Дон-Аминадо и А. А. Прокофьев
Горек финал рассказа. Автор признает, что и он, породнившийся с Матреной, никаких корыстных интересов не преследующий, тем не менее так до конца ее и не понял. И лишь смерть раскрыла перед ним величественный и трагический образ Матрены. Рассказ — это своего рода авторское покаяние, горькое раскаянье за нравственную слепоту всех окружающих, включая и его самого. Он преклоняет голову перед человеком бескорыстной души, абсолютно безответным, беззащитным. (слайд 13)
У Матрёны почти ничего нет за душой. Зато в ней жива душа, тот внутренний тёплый свет, который не может обжечь – только согреть… Пережить то, что пришлось пережить Матрёне Васильевне, и остаться человеком бескорыстным, открытым, деликатным, отзывчивым, не озлобиться на судьбу и людей, сохранить до старости свою лучезарную улыбку – какие же душевные силы нужны для этого!
Её не понимают, о ней говорят с презрительным сожалением, а она слушает лишь голос своего сердца. Именно она является тем праведником, без которого не стоит село. (слайд 14)
Несмотря на трагизм событий, рассказ выдержан на какой-то очень теплой, светлой, пронзительной ноте. Он настраивает читателя на добрые чувства и серьезные размышления.
Объяснение:
Пригодницький роман відомого англійського письменника Вальтера Скотта «Айвенго» знайомить нас з досить цікавими чоловічими персонажами. Це й головний герой твору доблесний лицар Айвенго, і його батько сер Седрік Сакс, і видатна історична постать король Річард Левине Серце. Але не менш яскраво автор зображує жіночі персонажі, серед яких найбільше запам’ятовуються леді Ровена та Ребекка. Це молоді, розумні і красиві дівчата. Обидві вони виховувалися без матерів, та все одно їх оточувала розкіш, велика ласка і любов близьких людей.
Але й характери, і соціальний стан цих дівчат дуже різні. По-різному склалася їхня доля, по-різному вони поводяться і в критичних ситуаціях.
Леді Ровена — єдина спадкоємиця знатного роду, яка рано залишилася без батьків. Ровеною опікувався батько Айвенго Седрік Ротервудський. Опікун просто обожнював дівчину, ні в чому їй не відмовляв. Седрік Сакс пов’язував зі своєю вихованкою великі надії на відновлення в Англії влади саксів. Через це він навіть вигнав з домівки свого сина Айвенго, який закохався у леді Ровену і хотів з нею одружитися. В той же час леді Ровена знаходить в собі сміливість рішуче протистояти шлюбові без кохання з нащадком видатного князівського роду Ательстаном, якого так прагне сер Седрік. Але потрапивши у полон, леді Ровена, яка звикла до повного поклоніння оточуючих, заливається слізьми і втрачає свою волю. Та щасливий випадок рятує дівчину і доля знов посміхається дівчині. Врешті-решт вона становиться дружиною коханого Айвенго.
Ще один яскравий персонаж роману «Айвенго» - Ребекка. Це дочка багатого єврея Ісака. На протязі багатьох століть її народ зазнавав постійних принижень та гонінь. І хоча Ребекка виросла у багатстві та ні в чому не знала відмови, вона добре розуміла, що для того, щоб вижити у тогочасному жорстокому світі, їй знадобляться знання і велика сила волі.
Ребекка допомагала всім, хто потребував її до Вона навчилася навіть лікувати. А в критичних ситуаціях дівчина холоднокровно шукала виходу, і якщо його не було, вона була готова загинути, але не втратити честь і гідність. Ребекка незвичайно цільна і сильна натура. Не знайшовши відгуку на свої почуття, дівчина віддає себе доброчинним справам — допомагає страдникам, лікує людей та вирішує інші проблеми тих, хто до неї звертається. Можна бути впевненим, що до останнього дня свого життя Ребекка буде підтримувати гідність і честь свого народу та оберігатиме віру предків.
Жіночі образи леді Ровени і Ребекки грають значну роль у загальній композиції роману В. Скотта «Айвенго», адже саме вони допомагають більш повно відобразити історичну епоху, в яку відбувалися події роману, та розкрити характери головних героїв. Їхні доброта, розум і краса були найкращою прикрасою тогочасного жорстокого світу.
Объяснение: