Літературний диктант Шпага Славка Беркути
Н.Бічуя “Шпага Славка Беркути”
1. За жанром твір “Шпага Славка Беркута”…
2. Високий хлопчина в хутряній шапці, який ішов пити вино, це…
3. Школярі разом з учителем пішли гуляти в…
4. Обтріпане пальтечко та колючий погляд спідлоба були в…
5. Сестру Стефка звали…
6. Хобі Юлька було…
7. Прізвище Лілі…
8. Тренером Славка Беркути був…
9. Юлько приготував у подарунок Лілі після вистави…
10. Поєдинок Юлька й Славка закінчився…
11. Юлько недолюблював батька за те, що той…
12. “Два на два – чотири – це істина для всіх”, “Два по два – п’ять, складніше”, - думає…
13. Дізнавшись про суд над Славком, 7-Б утік з…
14. У дитинстві Славко скидався на…
15. Звістка про суд з’явилася в…
16. Андрій Степанович ставився до Славка…
17. Лілі захоплювалася…
18. Як реагував Славко на звинувачення суду?
19. Спелеологією, крім Юлька, займався…
20.Коли Юлько загубив шапку, то Славко…
21. Славко хотів бути схожим на…
22. Заступитися за Славка перед працівницею міліції вирішив(ла)…
23. На суді на захист Славка став …
24. У яку пору року відбувалися події твору?
Дайте відповідь
Исчезло и скрылось существо, никем незащищенное, никому не дорогое..." Как мы видим, Н. В. Гоголь называет Башмачкина даже не человеком, а " существом, показывая то, что чиновник прожил свою жизнь бесследно. Но, ближе к развязке произведения, Николай ВАсильевич говорит о том, что все-таки Башмачкин, уже будучи мертвецом, произвел впечатление на "значимое лицо", что положительно повлияло на его характер, поэтому можно сделать вывод о том, что чиновник оставил след в последующей жизни генерала ("значимого лица").Но, автор говорит об этом с некоторой иронией, так как человек должен прожить свою жизнь более значимо, а не скучно и бесполезно, как в свою очередь жизнь Акакия Акакиевича Башмачкина.
Автор представляет читателю героя своей повести "Шинель" как "маленького человека": занимающего совсем незначительную должность мелкого чиновника. Акакий Акакиевич Башмачкин - назвав так своего героя, Гоголь хотел показать всю его незначительность, кротость, безропотность. Описывая портрет Башмачкина, Автор три раза повторяет слово "несколько", подчеркивая его незавершенность, несовершенство. Акакий Акакиевич видит смысл жизни в переписывании бумаг. Но ему безразлично содержание документов, с которыми приходится работать - гораздо важнее для героя именно сам процесс: он испытывает страсть к чистописанию, к буквам.Он и не помышляет о наградах, чинах, возможности карьерного роста – его вполне устраивает нынешнее положение. Гоголь жалеет своего героя и одновременно подшучивает над ним: когда Башмачкину предлагают какую-то работу, требующую проявления каких-то знаний и умений, Акакий отказывается и просит позволить ему и дальше заниматься простым переписыванием. Автор не скрывает и ограниченности интересов своего героя, его костноязычия. На мой взгляд, Акакий Акакиевич Башмачкин – несчастный человек. Его речь, поступки и даже мысли являются поводом для проявления жалости, но никак не для смеха.
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для
дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися.
Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном
Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним,
зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь,
міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь,
мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба
вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес
вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем
бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга
тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина,
Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол
з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!
Подробнее - на -