Ідея — уславлення свободи творчості, утвердження думки про важливість ролі митця в суспільстві; засудження жорстокості, жаги до збагачення та прагнення поневолити народ.
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Літературний рід — ліро-епос.
Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).
Розмір вірша: чотиристопний хорей
Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання людини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.
Композиція: - експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета; - зав’язка: знайомство поета з лицарем; - розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо заводить нові порядки в краї; - кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею; - розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.
Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений образ народу.
Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.
Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.
Сюжет: Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Літературний рід — ліро-епос.
Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).
Розмір вірша: чотиристопний хорей
Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання людини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.
Композиція:
- експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета;
- зав’язка: знайомство поета з лицарем;
- розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо заводить нові порядки в краї;
- кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею;
- розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.
Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений образ народу.
Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.
Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.
Сюжет:
Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього