Я пишу цього листа, щоб висловити вам своє захоплення та глибоку пошану. Я дізнався про вас з книги Володимира Рутківського "Джури козака Швайки". Я взагалі люблю читати про героїчне історичне минуле свого народу, але ця книга, де описані ваші пригоди та пригоди хлопчиків - ваших джур - мені особливо сподобалася. Мене вразила ваша сміливість, рішучість, відчайдушність, а також ваші знання та уміння. Мені дуже захотілося стати схожим на вас - козацького вивідника (тепер вас називали б розвідником).
Ви - лицар, хоробрий захисник рідної землі. Ви добре знаєте та любите рідну землю, захищаєте її, поважаєте літніх козаків-ветеранів, турбуєтеся про своїх братчиків та хлопців. Ви гарно їздите на коні та володієте зброєю. Ви знаєте мову та звичаї татар, що допомагає вам добувати інформацію. Ви розумний, відважний, кмітливий та рішучий.
Саме такими, на мій погляд, були найкращі козаки. Бажаю вам всілякого успіху та вдачі.
Романтическая история любви Владимира и Маши началась тогда, когда Дубровский, представляясь учителем Дефоржем, появился в доме Троекуровых. Сначала Маша не обращала на француза внимания, так как считала его не мужчиной, а слугой, однако затем стала думать о нем все чаще и чаще. Это случилось благодаря храброму и смелому поступку Дубровского, который убивает медведя. После этого случая Мария Троекурова посмотрела на Дефоржа по-другому, она поняла, что он смел и великодушен. С этого момента девушка начала уважать своего учителя. Вскоре она поняла, что ее сердце неравнодушно к достоинствам Дефоржа. Героиня занималась размышлениями об учителе, а без него совсем скучала. Мария влюбилась в Дефоржа, сама этого не понимая. Дубровский с самой первой минуты демонстрировал свое неравнодушие к девушке: он смущался и трепетал, а голос его при виде Марии всегда менялся. Чувства Дубровского появились намного раньше, чем чувства Марии. Именно она стала причиной обмана главного героя, который представился французом Дефоржем, чтобы попасть в дом к возлюбленной.
Відповідь:
Вельмишановний Пилипе Швайко,
Я пишу цього листа, щоб висловити вам своє захоплення та глибоку пошану. Я дізнався про вас з книги Володимира Рутківського "Джури козака Швайки". Я взагалі люблю читати про героїчне історичне минуле свого народу, але ця книга, де описані ваші пригоди та пригоди хлопчиків - ваших джур - мені особливо сподобалася. Мене вразила ваша сміливість, рішучість, відчайдушність, а також ваші знання та уміння. Мені дуже захотілося стати схожим на вас - козацького вивідника (тепер вас називали б розвідником).
Ви - лицар, хоробрий захисник рідної землі. Ви добре знаєте та любите рідну землю, захищаєте її, поважаєте літніх козаків-ветеранів, турбуєтеся про своїх братчиків та хлопців. Ви гарно їздите на коні та володієте зброєю. Ви знаєте мову та звичаї татар, що допомагає вам добувати інформацію. Ви розумний, відважний, кмітливий та рішучий.
Саме такими, на мій погляд, були найкращі козаки. Бажаю вам всілякого успіху та вдачі.
З повагою,
твоє ім
Пояснення: