ответ:Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.
Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до — усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."
Дивіться також
"Шинель" (повний текст)
"Шинель" (скорочено)
У чому гуманізм повісті М. Гоголя "Шинель"? (та інші запитання)
Біографія Миколи Гоголя
Чи випадково Гоголь назвав Башмачкіна Акакієм? Напевно, що ні, бо в перекладі з грецької ім'я Акакій означає "незлобливий". Зважаючи на те, що таким самим є і батьківське ім'я, можна вважати, що автор ніби подвійно підкреслює характеристику персонажа, акцентуючи увагу на його непротивленні злу. Фраза головного героя "Облиште мене, для чого ви мене ображаєте?" створює сумне враження, Башмачкін не міг протистояти нахабству й брутальності в реальному житті. Протест його виявляється після смерті — таким фантастичним прийомом Гоголь скористався, щоб привернути увагу знов-таки не стільки до Акакія Акакійовича, як до тих, хто має високий чин — до "високих осіб". Мрець в образі чиновника з'являється вночі в місті й здирає шинелі, незважаючи ні на чин, ні на звання. Зрештою, нічний привид знайшов "високу особу", здер із генерала шинель і відтоді перестав з'являтися. Таким чином, автор ніби відновлює справедливість. Однак його задум був набагато глибшим: він застерігає людей від того, щоб чин не робив безликими особами людей в суспільстві, бо від цього втрачається набагато більше — втрачається особистісна цінність, лишається машкара, що приховує і порухи душі, і мрії, і гідні вчинки. Фінальна частина — це своєрідне застереження для "сильних світу цього". Можна твердити, що подібні стосунки в суспільстві й сьогодні зустрічаються не рідко, — розмова гоголівського генерала з нижчим за рангом, що звелася до трьох фраз: "як ви посміли? чи знаєте, з ким розмовляєте? ви розумієте, хто стоїть перед вами?" може бути почута і в наш час від деяких пихатих можновладців.
"Гоголя мучило те, що Росія віддалась духам зла й неправди, що скрізь повно фізіономій і пик, і важко знайти в ній людину... Його пригнічувало зло, він ніде не міг віднайти добро, не бачив образу людини", — зазначає М. Бердяев. Саме в такому пошукові й з'явився твір "Шинель", який вважається неперевершеним і щодо письменницької майстерності, і щодо вибору теми та засобів творення образів.
Анто́н Па́влович Че́хов (17 (29) января 1860, Таганрог, Екатеринославская губерния (теперь Ростовская область) — 2 (15) июля 1904, Баденвайлер [5]) — русский писатель, прозаик, драматург. Общепризнанный классик мировой литературы. По профессии врач. Почётный академик Императорской Академии наук по разряду изящной словесности (1900—1902). Один из самых известных драматургов мира. Его произведения переведены более чем на 100 языков. Его пьесы, в особенности «Чайка», «Три сестры» и «Вишнёвый сад», на протяжении более 100 лет ставятся во многих театрах мира.
За 25 лет творчества Чехов создал более 300 различных произведений (коротких юмористических рассказов, серьёзных повестей, пьес), многие из которых стали классикой мировой литературы. Особенное внимание обратили на себя «Степь», «Скучная история», «Дуэль», «Палата № 6», «Рассказ неизвестного человека», «Мужики» (1897), «Человек в футляре» (1898), «В овраге», «Детвора», «Драма на охоте»; из пьес: «Иванов», «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестры»,
ответ:Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.
Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до — усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."
Дивіться також
"Шинель" (повний текст)
"Шинель" (скорочено)
У чому гуманізм повісті М. Гоголя "Шинель"? (та інші запитання)
Біографія Миколи Гоголя
Чи випадково Гоголь назвав Башмачкіна Акакієм? Напевно, що ні, бо в перекладі з грецької ім'я Акакій означає "незлобливий". Зважаючи на те, що таким самим є і батьківське ім'я, можна вважати, що автор ніби подвійно підкреслює характеристику персонажа, акцентуючи увагу на його непротивленні злу. Фраза головного героя "Облиште мене, для чого ви мене ображаєте?" створює сумне враження, Башмачкін не міг протистояти нахабству й брутальності в реальному житті. Протест його виявляється після смерті — таким фантастичним прийомом Гоголь скористався, щоб привернути увагу знов-таки не стільки до Акакія Акакійовича, як до тих, хто має високий чин — до "високих осіб". Мрець в образі чиновника з'являється вночі в місті й здирає шинелі, незважаючи ні на чин, ні на звання. Зрештою, нічний привид знайшов "високу особу", здер із генерала шинель і відтоді перестав з'являтися. Таким чином, автор ніби відновлює справедливість. Однак його задум був набагато глибшим: він застерігає людей від того, щоб чин не робив безликими особами людей в суспільстві, бо від цього втрачається набагато більше — втрачається особистісна цінність, лишається машкара, що приховує і порухи душі, і мрії, і гідні вчинки. Фінальна частина — це своєрідне застереження для "сильних світу цього". Можна твердити, що подібні стосунки в суспільстві й сьогодні зустрічаються не рідко, — розмова гоголівського генерала з нижчим за рангом, що звелася до трьох фраз: "як ви посміли? чи знаєте, з ким розмовляєте? ви розумієте, хто стоїть перед вами?" може бути почута і в наш час від деяких пихатих можновладців.
"Гоголя мучило те, що Росія віддалась духам зла й неправди, що скрізь повно фізіономій і пик, і важко знайти в ній людину... Його пригнічувало зло, він ніде не міг віднайти добро, не бачив образу людини", — зазначає М. Бердяев. Саме в такому пошукові й з'явився твір "Шинель", який вважається неперевершеним і щодо письменницької майстерності, і щодо вибору теми та засобів творення образів.
Объяснение:
Анто́н Па́влович Че́хов (17 (29) января 1860, Таганрог, Екатеринославская губерния (теперь Ростовская область) — 2 (15) июля 1904, Баденвайлер [5]) — русский писатель, прозаик, драматург. Общепризнанный классик мировой литературы. По профессии врач. Почётный академик Императорской Академии наук по разряду изящной словесности (1900—1902). Один из самых известных драматургов мира. Его произведения переведены более чем на 100 языков. Его пьесы, в особенности «Чайка», «Три сестры» и «Вишнёвый сад», на протяжении более 100 лет ставятся во многих театрах мира.
За 25 лет творчества Чехов создал более 300 различных произведений (коротких юмористических рассказов, серьёзных повестей, пьес), многие из которых стали классикой мировой литературы. Особенное внимание обратили на себя «Степь», «Скучная история», «Дуэль», «Палата № 6», «Рассказ неизвестного человека», «Мужики» (1897), «Человек в футляре» (1898), «В овраге», «Детвора», «Драма на охоте»; из пьес: «Иванов», «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестры»,
Объяснение:
я просто взял и все:)