Критик Н.Д.Ахрашумов, рассуждая о Штольце, приходит к выводу: а не есть ли Штольц по своему назначению в романе еще один сон Обломова? Сон, в котором Илье Ильичу грезится уже не обломовский мир, ... а мир современнойцивилизации, где Обломов, обратившись в Штольца, со всеми его непостижимыми совершенствами, ездит по делам в Париж и в Швейцарию, успевает в науках, в предпринимательстве, в любви, в искусствах... Соглашаясь с критиком, В.Котельников пишет: "На ту же мысль наводит сам финал и венец всей деятельности Штольца: она находит окончательное успокоение в семейном благополучии, в крымском имении, которое не что иное, как та же Обломовка, только устроенная в новейшем вкусе". Ваше отношение к данной точке зрения? С чем вы согласны, против чего возражаете? Каково ваше отношение к Штольцу? В чем Обломов видит смысл своего существования, свой удел?
ответ:
объяснение:
повествование ведётся о молодом и не рассудительном водителе ильясе, который однажды застрял при езде на одной из степных дорог. на этой же самой дороге молодой человек, знакомиться с тоненькой и нежной девушкой, в красной косынке по имени асель, которая проживает в соседнем ауле.
молодые люди с первого взгляда так понравились друг другу, что между ними возникла настоящая сильная любовь. однако, девушка рассказывает ильясу, что родители нашли для неё жениха, и что скоро у неё будет свадьба. молодой и решительный парень в смятении чувств, решает украсть девушку и увезти её из родного дома.
так и увозит ильяс асель прям перед самой свадьбой. молодой человек привозит свою любимую в квартиру, который подарил его друг алибек. и так молодые худо-бедно начинают строить семейную жизнь вместе. вскоре у молодой семьи рождается первенец.
по стечению обстоятельств, у ильяса возникают неприятности по поводу работы. и он начинает много пить. так ссоры и бесконечные пьянки приводят к тому, что ильяс заводит роман с другой женщиной и изменяет асель. обо всём этом узнаёт молодая жена. асель собирает ребёнка, и они вместе уезжают от ильяса.
на этом не заканчивается и через года и обстоятельства или ход судьбы сводит давних возлюбленных. ильяс узнаёт свою любовь. и также он видит, что гордая и красивая асель замужем за другим хорошим, любящим мужчиной, и что в их семье царит настоящее счастье. женщина совершенно не обращает на него внимание, а ильяс тем временем понимает многое и о своей жизни, и о своих ошибках.
выводом данного произведение, является то, что совершённые нами ошибки могут к непоправимому последствию, с которым уже ничего нельзя поделать.
Відповідь:
1 рівень
1) Найбільш шанованими богами ведійського пантеону були Варуна, Індра, Аґні і Сома.
2) Святе Письмо, Священне Писання або Бі́блія, збірник книг, що утворюють Біблію (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус) — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
3) Основами мусульманства
2 рівень
1) Десять заповідей уособлюють собою набір біблійних принципів, що стосуються моральних настанов та культу, які відіграють фундаментальну роль в юдаїзмі та християнстві. Заповіді містять інструкції поклоніння тільки Богу і святкування вихідного дня, а також заборону на ідолопоклонство, богохульство, вбивство, перелюбство, злодійство, нечесність і заздрість. Різні релігійні групи дотримуються різних інтерпретацій заповідей. Перші три заповіді основною своєю думкою мають на меті возвеличування Бога. З моральної точки зору вони ставлять Бога вище людини і показують, що людина має повністю підкорятись його ідеям. Наступна заповідь говорить про вихідний день, який потрібно використати для шанування Бога (в християнстві — це неділя, а в юдаїзмі — субота). П’ята заповідь містить настанову до шанування своїх батьків, адже кожна людина з часом буде дорослішати та опиниться на місці батьків. Наступні п’ять заповідей сформували основні етично-моральні настанови суспільства. А саме: не вбивати, не заздрити, не красти і так далі. Можна зробити висновок, що загальною моральною настановою заповідей є таке ж ставлення до інших, яке людина хотіла б отримати відносно себе.
2) Структура Корану: 114 розділів (сур), відсутня композиційна єдність. Обсяг Корану: приблизно 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою. Сури поділяються на 6219 віршів (айятів). («Та, що відкриває книгу»).
3) У класифікації індуїстських священних текстів веди належать до текстів одкровення — шруті. Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади. Ведична література поділяється власне на чотири Веди: Упанішади, Веданта-сутру, Рігведа та Ітіхаси.
Пояснення:
ВІДЬМІТЬ ЯК НАЙКРАЩЕ