Кажимукан Мунайтпасов. Хаджимукан является выходцем из подродом Алтыбас казахского рода узын племени Кыпшак , который известен своими батырами. Его родословная выглядит так: кипчак Токтарбай, затем батыр Кобыланды, Терликбай, Ойбас, Узун, Алтыбас, Карыс, Жоламан, Санбай, Шади-батыр, который жил во времена хана Абылая(1711-1781), его дед Ернак, отец Мунайтпас, и сам Хаджимукан. Ходили легенды о том, что его дед со стороны матери — Лек-балуан — обладал такой силой, что мог вырывать деревья вместе с корнями[Кажимукан Мунайтпасов родился в семье бедняка. С ранних лет он вынужден был заниматься тяжелым трудом. Он работал у купца О.Масликова. Как –то зимой Мукан по велению хозяина поехал за сеном. На обратном пути начался сильный буран. Лошади выбились из сил, а одна не устояла на ногах , упала. Тогда Мукан погрузил её на сани, а вторую привязал сзади, сам же приволок все домой. Тогда юноше было 18 лет. Слава о невиданной силе джигита разошлась по свей земле. Казахстанского силача узнали в Берлине, Праге, Варшаве, Будапеште, Стамбуле, Лондане, Нью – Йорке, Токио. Во время отечественной войны Кажимукан организовал цирк шапито, а собранные деньги отдавал в фонд обороны. В селе Буденное (ныне село Кажимукан) Акмолинской области есть мемориальная доска с надписью: «В этом селе родился выдающийся казахстанский борец Кажимукан Мунайтпасов». Будьте такими же смелыми, сильными, добрыми, верными родной земле, как Кажимукан *
2.Составьте цитатный план к тексту из четырех пунктов
3. Опираясь на текст , составьте линию действии Хаджимухана. *
образ офелії – молода дворянка, дочка полонія, сестра лаерта і кохана гамлета. вона дочка королівського канцлера полонія і кохана принца гамлета. її брат і батько застерігають її від довіри почуттям гамлета, тому розуміють, що гамлет, як спадкоємець престолу, може взяти в дружини тільки особу королівської крові, ким офелія, незважаючи на високе походження, зовсім не є. офелія вірить у щирість почуттів гамлета до неї і сама любить його, але висловлює зовнішню покірність рідним. коли гамлет дізнається правду про загибель батька, він починає грати роль божевільного перед усіма, в тому числі перед офелією. він говорить їй, що ніколи не любив її і закликає її піти в монастир. офелія довірлива, тому гамлет саме на ній випробує роль божевільного. незабаром гамлет вбиває батька офелії, і дівчина позбавляється єдиної опори в житті. офелія, не в силах винести божевілля коханого і смерті батька, божеволіє, починає співати пісні, в яких виражається біль за втраченим, плете вінки і починає вішати їх на гілках, через що і гине. її загибель – сумна закономірність: такій чистій, довірливій суті нічого робити при дворі, де панує злість і віроломство. її використовували і викинули за межі світу. і живе каяття гамлета над її могилою не може нічого виправити. офелію занадто мало любили і ніхто не зміг уберегти – в цьому її трагедія.
Абылхан Кастеев родился в ауле Чижин возле Джаркента (ныне Алматинская область). Происходит из племени суан Старшего жуза.[2]
С 1929 по 1931 годы учился в художественной студии Николая Гавриловича Хлудова (жившего тогда в Казахстане).
Затем с 1934 по 1937 годы он продолжил учёбу в Москве, в художественной студии имени Крупской.
Председатель Союза художников Казахстана (1954—1956)[3].
Был депутатом Верховного Совета Казахской ССР 4—6-го созывов.
Абылхан Кастеев умер 2 ноября 1973 года, похоронен в Алма-Ате.