Главные герои рассказа "Конь с розовой гривой" и их характеристика
Витя. Мальчик. Озорной, бойкий, пронырливый. Обманул бабушку и не знал как в том признаться. Совестливый, раскаялся.
Бабушка Катерина Петровна. Строгая, но справедливая, очень любит внука и хочет, чтобы тот вырос настоящим человеком.
Санька. Сын Левонтия. Бедокур и заводила всех проказ. Обманщик, воришка, проныра. Выманивал калачи, шантажируя Витю.
План пересказа рассказа "Конь с розовой гривой"
Наказ бабушки
Левонтий и его ребятишки
Песни Левонтия
Сбор ягод
Подначки Саньки
Витя раздает ягоды
Баловство на реке
Туес полный травы
Шантаж Саньки
Бабушка уплыла
Рыбалка
Бегство от бабушки
Лапта
Тетя Феня ведет мальчика домой
Один в кладовке
Как утонула мама
Дедушка
Прощение
Пряник конем
Кратчайшее содержание рассказа "Конь с розовой гривой" для читательского дневника в 6 предложений
Витя отправился с левонтьевскими ребятами за земляникой.
Он съел ягоду и набил туесок травой, насыпав сверху ягоды.
Санька шантажирует Витю и тот носит ему бабушкины калачи.
Бабушка уплывает в город, а Витя рыбачит с левонтьевскими.
Витя убегает от бабушки, но вечером тетка приводит его домой.
Бабушка сильно ругает мальчика, но дает ему заветный пряник.
Главная мысль рассказа "Конь с розовой гривой"
Родители любят нас такими какие мы есть, но очень хотят, чтобы мы выросли хорошими людьми.
Чему учит рассказ "Конь с розовой гривой"
Рассказ учит быть честным, правдивым и никогда не обманывать. Учит признаваться в своих признавать свою вину, не стыдиться по прощения. Учит тому, что муки совести много сильнее самого страшного наказания. Учит тому, что родные нас все равно любят.
Отзыв на рассказ "Конь с розовой гривой"
Мне очень понравился этот поучительный рассказ. Витя обманул бабушку, потому что был слабохарактерным и не мог противостоять подначкам соседских ребят. Но он очень страдал из-за своего обмана, он боялся не столько наказания, сколько признаться в своем поступке. Ему было так стыдно. Поэтому произошедшее стало для него хорошим уроком. И он понял, что бабушка его сильно любит, больше всего на свете, ведь она все равно купила ему пряник.
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Артюр Рембо — унікальний письменник, адже він завершив власну поетичну кар’єру в дуже юному віці, написавши свої найкращі твори до двадцяти років. Мене найбільше вразив програмний вірш митця «П’яний корабель». У ньому автор утверджує особисту філософію. Бурхливе море, на мою думку, символізує життя, з його складнощами та перепонами. Ліричний герой сам веде свій корабель крізь життєві бурі та шторми, не бажаючи дотримуватися ніяких правил, залишаючи р для творчої свободи та натхнення. Разом із цим, вірш розкриває душевну нестійкість поета, його вагання, «мандри» від одної ідеї до іншої. Артюр Рембо завжди перебуває у творчих пошуках, намагається відкрити щось нове, незвідане:
«Архіпелаги зоряні лисніли,
В морях екстазових мене носив тайфун.
Ти спиш на дні, майбутня творча сило,
О золотих жар-птиць незлічений табун!»
Надзвичайно мелодійна та грайлива поезія Поля Верлена також не може залишити читача байдужим. Мене надзвичайно вразила музика його слова, переливи метафор та чутлива меланхолія. Поетична збірка Верлена «Романси без слів» пронизана солодкою тугою, у ній відчувається особливий стиль письменника, його художнє світосприйняття:
«Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!»
Світ символістської поезії ніколи не відкриє до кінця усі свої потаємні куточки. Нам залишається лише поринути в цей неймовірний Всесвіт та спробувати пізнати його багатогранність.
Главные герои рассказа "Конь с розовой гривой" и их характеристика
Витя. Мальчик. Озорной, бойкий, пронырливый. Обманул бабушку и не знал как в том признаться. Совестливый, раскаялся.
Бабушка Катерина Петровна. Строгая, но справедливая, очень любит внука и хочет, чтобы тот вырос настоящим человеком.
Санька. Сын Левонтия. Бедокур и заводила всех проказ. Обманщик, воришка, проныра. Выманивал калачи, шантажируя Витю.
План пересказа рассказа "Конь с розовой гривой"
Наказ бабушки
Левонтий и его ребятишки
Песни Левонтия
Сбор ягод
Подначки Саньки
Витя раздает ягоды
Баловство на реке
Туес полный травы
Шантаж Саньки
Бабушка уплыла
Рыбалка
Бегство от бабушки
Лапта
Тетя Феня ведет мальчика домой
Один в кладовке
Как утонула мама
Дедушка
Прощение
Пряник конем
Кратчайшее содержание рассказа "Конь с розовой гривой" для читательского дневника в 6 предложений
Витя отправился с левонтьевскими ребятами за земляникой.
Он съел ягоду и набил туесок травой, насыпав сверху ягоды.
Санька шантажирует Витю и тот носит ему бабушкины калачи.
Бабушка уплывает в город, а Витя рыбачит с левонтьевскими.
Витя убегает от бабушки, но вечером тетка приводит его домой.
Бабушка сильно ругает мальчика, но дает ему заветный пряник.
Главная мысль рассказа "Конь с розовой гривой"
Родители любят нас такими какие мы есть, но очень хотят, чтобы мы выросли хорошими людьми.
Чему учит рассказ "Конь с розовой гривой"
Рассказ учит быть честным, правдивым и никогда не обманывать. Учит признаваться в своих признавать свою вину, не стыдиться по прощения. Учит тому, что муки совести много сильнее самого страшного наказания. Учит тому, что родные нас все равно любят.
Отзыв на рассказ "Конь с розовой гривой"
Мне очень понравился этот поучительный рассказ. Витя обманул бабушку, потому что был слабохарактерным и не мог противостоять подначкам соседских ребят. Но он очень страдал из-за своего обмана, он боялся не столько наказания, сколько признаться в своем поступке. Ему было так стыдно. Поэтому произошедшее стало для него хорошим уроком. И он понял, что бабушка его сильно любит, больше всего на свете, ведь она все равно купила ему пряник.
Пословицы к рассказу "Конь с розовой гривой"
Повинную голову меч не сечет.
Была вина, да прощена.
Вранье не введет в добро.
Кто не врет, тот спокойно живет.
Дитя хоть и криво, а отцу с матерью диво.
Объяснение:
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Артюр Рембо — унікальний письменник, адже він завершив власну поетичну кар’єру в дуже юному віці, написавши свої найкращі твори до двадцяти років. Мене найбільше вразив програмний вірш митця «П’яний корабель». У ньому автор утверджує особисту філософію. Бурхливе море, на мою думку, символізує життя, з його складнощами та перепонами. Ліричний герой сам веде свій корабель крізь життєві бурі та шторми, не бажаючи дотримуватися ніяких правил, залишаючи р для творчої свободи та натхнення. Разом із цим, вірш розкриває душевну нестійкість поета, його вагання, «мандри» від одної ідеї до іншої. Артюр Рембо завжди перебуває у творчих пошуках, намагається відкрити щось нове, незвідане:
«Архіпелаги зоряні лисніли,
В морях екстазових мене носив тайфун.
Ти спиш на дні, майбутня творча сило,
О золотих жар-птиць незлічений табун!»
Надзвичайно мелодійна та грайлива поезія Поля Верлена також не може залишити читача байдужим. Мене надзвичайно вразила музика його слова, переливи метафор та чутлива меланхолія. Поетична збірка Верлена «Романси без слів» пронизана солодкою тугою, у ній відчувається особливий стиль письменника, його художнє світосприйняття:
«Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!»
Світ символістської поезії ніколи не відкриє до кінця усі свої потаємні куточки. Нам залишається лише поринути в цей неймовірний Всесвіт та спробувати пізнати його багатогранність.
Объяснение: