Семья Мироновых в произведении Александра Сергеевича Пушкина “Капитанская дочка” играет большую роль не только в плане сюжетной линии, но и потому, что отражает в себе яркие проявления нравственного вопроса. Семья состоит из трёх человек: Иван Кузьмич, Василиса Егоровна их их дочь Мария Иванова. В центре семьи, по традиционному обычаю, стоит отец – комендант Белогорской крепости; человек слова и храброго характера, ценности которого просты, но наделены моральными началами. Очень похожа на своего супруга Василиса Егоровна – добрая и порядочная женщина, живущая по типичным, незамысловатым порядкам. Подчёркивает эту человеческую русскую “простоту” и домашняя обстановка: здесь нет роскоши – всё скромно и неприхотливо. Не смотря на отсутствие помпезной, праздной атмосферы, члены семьи дружны между собой, потому всегда готовы прийти на друг другу. Акцентирует внимание автор и на нравственной составляющей семьи: каждый верен чести и долгу. В особенности это заметно в поведении Ивана Миронова, который, находясь под пытками врага, продолжает быть преданным Родине и присяге. Жена Ивана тоже не поддаётся Емельяну Пугачёву, потому вместе с мужем и умирает трагической смертью. В живых остаётся лишь дочь Маша Миронова, которая, не смотря на природную боязливость и стеснительность, находит силы для того, чтобы преодолеть все трудности: героиня не только сохраняет любовное чувство к Петру Гринёву, но и в дальнейшем находит храбрость рассказать о несправедливости самой императрице.
Червоні вітрила входять у наше життя з повістю-казкою Олександра Гріна. Червоні вітрила - це висока, світла мрія, нові блискучі далі, що кличуть нас вперед, до кращого, більш цікавого життя.
Герой твору А. Гріна «Червоні вітрила» Артур Грей стверджує, що чудеса можна і потрібно робити своїми руками. Я повністю згодна з ним. Мрія для людини має велике значення. За великим рахунком, все, що створено людьми, є плід їхньої мрії. Кораблі і субмарини, літаки і ракети спочатку існували лише у мріях. І тільки пізніше, розумом і працею людей мрії, втілювалися в життя. Але мріяти можна по-різному. Можна просто плекати мрію про краще життя, нічого не роблячи для її здійснення, а можна напружено працювати, наближаючи заповітну мету.
У мене, як і у всіх людей, є своя мрія. І нехай вона не настільки велика і значуща, як, скажімо, відкриття нової планети або зірки, але для мене вона найзаповітніша. Я хочу стати лікарем. Мрію теж робити своїми руками чудеса , лікувати людей, повертати їм здоров'я, щоб не обірвалася тонка лінія їхнього життя. Кажуть: не сотвори собі кумира. Але в мене вони є. Це і великий хірург М. Пирогов, кардіологи М. Амосов і Л. Мала, офтальмолог С. Федоров. Хіба вони не творили своїми руками чудеса, повертаючи життя і здоров'я іноді безнадійно хворим людям? Не шкодуючи себе, віддавали всі свої знання, сили, вміння і талант людям? Все їх життя було справжнім подвигом, до останніх днів свого життя кожен з них творив чудеса, змушував битися хворе серце, повертав зір.
Саме таким майстерним лікарем мрію стати і я. Я розумію, що для цього потрібно багато знати, вміти, довго вчитися і вдосконалюватися у своїй професії, але я буду до цього прагнути.
Нещодавно в нашій школі померла від важкої невиліковної хвороби дівчинка-одиннадцятиклассниця. Попереду в неї могло б бути довге цікаве життя. Були і в неї свої мрії і бажання. Але смерть обірвала їх. А я ще більше впевнилася у правильності своєї мрії - присвятити себе людям, порятунку їхнього життя. Можливо, мені вдасться коли-небудь створити свої ефективні методи лікування, ліки, які до врятувати життя багатьом безнадійно хворим людям. Я дуже хочу добитися цього. А якщо дуже хотіти - все неодмінно збудеться. Вірю: корабель з червоними вітрилами моєї мрії, що підганяються вітром моєї цілеспрямованості, обовязково досягне берега.
Історія Ассоль і капітана Грея («Червоні вітрила»)
«Червоні вітрила» А. Гріна - це лірична казка-повість про любов до життя, віру у всеперемагаючу силу надії, яка може творити дивовижні чудеса та в людей.
Семья Мироновых в произведении Александра Сергеевича Пушкина “Капитанская дочка” играет большую роль не только в плане сюжетной линии, но и потому, что отражает в себе яркие проявления нравственного вопроса. Семья состоит из трёх человек: Иван Кузьмич, Василиса Егоровна их их дочь Мария Иванова. В центре семьи, по традиционному обычаю, стоит отец – комендант Белогорской крепости; человек слова и храброго характера, ценности которого просты, но наделены моральными началами. Очень похожа на своего супруга Василиса Егоровна – добрая и порядочная женщина, живущая по типичным, незамысловатым порядкам. Подчёркивает эту человеческую русскую “простоту” и домашняя обстановка: здесь нет роскоши – всё скромно и неприхотливо. Не смотря на отсутствие помпезной, праздной атмосферы, члены семьи дружны между собой, потому всегда готовы прийти на друг другу. Акцентирует внимание автор и на нравственной составляющей семьи: каждый верен чести и долгу. В особенности это заметно в поведении Ивана Миронова, который, находясь под пытками врага, продолжает быть преданным Родине и присяге. Жена Ивана тоже не поддаётся Емельяну Пугачёву, потому вместе с мужем и умирает трагической смертью. В живых остаётся лишь дочь Маша Миронова, которая, не смотря на природную боязливость и стеснительность, находит силы для того, чтобы преодолеть все трудности: героиня не только сохраняет любовное чувство к Петру Гринёву, но и в дальнейшем находит храбрость рассказать о несправедливости самой императрице.
Объяснение:
Червоні вітрила входять у наше життя з повістю-казкою Олександра Гріна. Червоні вітрила - це висока, світла мрія, нові блискучі далі, що кличуть нас вперед, до кращого, більш цікавого життя.
Герой твору А. Гріна «Червоні вітрила» Артур Грей стверджує, що чудеса можна і потрібно робити своїми руками. Я повністю згодна з ним. Мрія для людини має велике значення. За великим рахунком, все, що створено людьми, є плід їхньої мрії. Кораблі і субмарини, літаки і ракети спочатку існували лише у мріях. І тільки пізніше, розумом і працею людей мрії, втілювалися в життя. Але мріяти можна по-різному. Можна просто плекати мрію про краще життя, нічого не роблячи для її здійснення, а можна напружено працювати, наближаючи заповітну мету.
У мене, як і у всіх людей, є своя мрія. І нехай вона не настільки велика і значуща, як, скажімо, відкриття нової планети або зірки, але для мене вона найзаповітніша. Я хочу стати лікарем. Мрію теж робити своїми руками чудеса , лікувати людей, повертати їм здоров'я, щоб не обірвалася тонка лінія їхнього життя. Кажуть: не сотвори собі кумира. Але в мене вони є. Це і великий хірург М. Пирогов, кардіологи М. Амосов і Л. Мала, офтальмолог С. Федоров. Хіба вони не творили своїми руками чудеса, повертаючи життя і здоров'я іноді безнадійно хворим людям? Не шкодуючи себе, віддавали всі свої знання, сили, вміння і талант людям? Все їх життя було справжнім подвигом, до останніх днів свого життя кожен з них творив чудеса, змушував битися хворе серце, повертав зір.
Саме таким майстерним лікарем мрію стати і я. Я розумію, що для цього потрібно багато знати, вміти, довго вчитися і вдосконалюватися у своїй професії, але я буду до цього прагнути.
Нещодавно в нашій школі померла від важкої невиліковної хвороби дівчинка-одиннадцятиклассниця. Попереду в неї могло б бути довге цікаве життя. Були і в неї свої мрії і бажання. Але смерть обірвала їх. А я ще більше впевнилася у правильності своєї мрії - присвятити себе людям, порятунку їхнього життя. Можливо, мені вдасться коли-небудь створити свої ефективні методи лікування, ліки, які до врятувати життя багатьом безнадійно хворим людям. Я дуже хочу добитися цього. А якщо дуже хотіти - все неодмінно збудеться. Вірю: корабель з червоними вітрилами моєї мрії, що підганяються вітром моєї цілеспрямованості, обовязково досягне берега.
Історія Ассоль і капітана Грея («Червоні вітрила»)
«Червоні вітрила» А. Гріна - це лірична казка-повість про любов до життя, віру у всеперемагаючу силу надії, яка може творити дивовижні чудеса та в людей.