Каким представляет нам С. Городецкий летчика Нестерова в стихотворении "Воздушный витязь"? Какими изобразительными средствами поэт рисует образ русского летчика и его врага?
Якось Сашко вирішив піти у ліс позбирати грибів. Ішов Сашко, ішов собі не думаючи, куди він може потрапити, та побачив дуже милого та маленького їжачка. Сашко звісно пішов за ним, думаючи, що той його приведе до грибів. Але не так сталося, як гадалося, і їжачок привів Сашка до зачарованої доріжки із давно опалого з дерев листя, а самі дерева там були моторошні та навіть від малесенького вітерця дуже страшно скрипіли. Але Сашко в нас безстрашний і пішов далі, і побачив якесь створіння поблизу себе. Придивившись він побачив лісового духа, який на диво не помічав Сашка, і лише кружляв навколо дерев. Цей світ був дуже моторошним та без кольорів життя. Але коли Сашко повернувся додому і розповів про це мамі, виявилося, це був не інший світ, а просто мертвий ліс, а лісовий дух, це зелений пар від болота, який літав, як привид лише через вітер. Усе має логічне пояснення.
Объяснение: по-моему, стихотворением А. Яшина о любви. возможно, она неразделённая, поэтому настроение такое грустное.
автор обращается к любимому человеку и пытается напомнить о себе. он надеется, что его донесёт ветер до адресата.
ещё можно сказать немного о настроении: несмотря на лёгкую грусть, всё-таки при чтении я испытываю умиротворение. ибо я понимаю, что кое-какая надежда на лучшее витает в воздухе. и, возможно, всё-таки эта любовь станет взаимной и автор "почувствует, оживёт" .
что же можно сказать о средствах выразительности? хм. всё стихотворение - это как одна развёрнутая метафора. также оно пестрит различными эпитетами "багровой,
добрым, светлым, чистым".
есть сравнение " как песня". так автор говорит о своих признаниях в любви.
Паралельний світ
Якось Сашко вирішив піти у ліс позбирати грибів. Ішов Сашко, ішов собі не думаючи, куди він може потрапити, та побачив дуже милого та маленького їжачка. Сашко звісно пішов за ним, думаючи, що той його приведе до грибів. Але не так сталося, як гадалося, і їжачок привів Сашка до зачарованої доріжки із давно опалого з дерев листя, а самі дерева там були моторошні та навіть від малесенького вітерця дуже страшно скрипіли. Але Сашко в нас безстрашний і пішов далі, і побачив якесь створіння поблизу себе. Придивившись він побачив лісового духа, який на диво не помічав Сашка, і лише кружляв навколо дерев. Цей світ був дуже моторошним та без кольорів життя. Але коли Сашко повернувся додому і розповів про це мамі, виявилося, це був не інший світ, а просто мертвий ліс, а лісовий дух, це зелений пар від болота, який літав, як привид лише через вітер. Усе має логічне пояснення.
ответ: окей. моя попытка будет первой.
Объяснение: по-моему, стихотворением А. Яшина о любви. возможно, она неразделённая, поэтому настроение такое грустное.
автор обращается к любимому человеку и пытается напомнить о себе. он надеется, что его донесёт ветер до адресата.
ещё можно сказать немного о настроении: несмотря на лёгкую грусть, всё-таки при чтении я испытываю умиротворение. ибо я понимаю, что кое-какая надежда на лучшее витает в воздухе. и, возможно, всё-таки эта любовь станет взаимной и автор "почувствует, оживёт" .
что же можно сказать о средствах выразительности? хм. всё стихотворение - это как одна развёрнутая метафора. также оно пестрит различными эпитетами "багровой,
добрым, светлым, чистым".
есть сравнение " как песня". так автор говорит о своих признаниях в любви.