Каким Данте представлял устройство ада? (кого и за какие грехи помещает в в круги Ада) 2.Какой человечий порок Данте считал самым тяжким? 3.Каковой облик Люцифера, находящегося на самом дне ада (Песнь 30, стихи
В семье богатых помещиков родился слепой мальчик Петрусь. Мать очень любила и баловала его. Воспитанием мальчика занимался его дядя Максим. Приобщение Петра к музыке началось с его общения с Иоахимом – конюхом, великолепно умеющим играть на дудке и петь народные песни, которые очень нравились слепому мальчику.
Когда мама мальчика заметила его интерес к музыке, она привезла в дом пианино и стала приобщать его к игре на инструменте.
Однажды в монастыре Петрусь познакомился с другими слепыми юношами, он осознает полноту своего несчастья, но дядя не дает ему упасть духом, и вместе с другими слепцами Петрусь отправляется в странствие. Возвращается он совсем другим человеком, познав мир во всем его многообразии. Единственным другом Петруся была Эвелина, на которой он и женился. Все это время он занимался музыкой, брал уроки у знаменитого музыканта, и через три года сам стал талантливым музыкантом и выступал на площадях, радуя людей своим искусством. Дядя Максим понимает, что он не зря прожил свою жизнь и сумел вырастить из Петруся достойного уважения человека.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
В семье богатых помещиков родился слепой мальчик Петрусь. Мать очень любила и баловала его. Воспитанием мальчика занимался его дядя Максим. Приобщение Петра к музыке началось с его общения с Иоахимом – конюхом, великолепно умеющим играть на дудке и петь народные песни, которые очень нравились слепому мальчику.
Когда мама мальчика заметила его интерес к музыке, она привезла в дом пианино и стала приобщать его к игре на инструменте.
Однажды в монастыре Петрусь познакомился с другими слепыми юношами, он осознает полноту своего несчастья, но дядя не дает ему упасть духом, и вместе с другими слепцами Петрусь отправляется в странствие. Возвращается он совсем другим человеком, познав мир во всем его многообразии. Единственным другом Петруся была Эвелина, на которой он и женился. Все это время он занимался музыкой, брал уроки у знаменитого музыканта, и через три года сам стал талантливым музыкантом и выступал на площадях, радуя людей своим искусством.
Дядя Максим понимает, что он не зря прожил свою жизнь и сумел вырастить из Петруся достойного уважения человека.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.