Живучи в наш складний час гаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення. Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою Але черезхвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.
Это было давным – давно, когда многое на нашем свете было по –другому. Реки текли в другую сторону, горы были в другом месте, и тигры были совсем другие. У них были такие же когти , такие же зубы, но вот шкура была совсем не такая. Шкура у тигров была яркой, огненнено-рыжей, одной из самых красивых шкур среди всех зверей. Но вот толку от такой красивой шкуры было очень мало. Тигр был заметен и днём и ночью, в кустах и на равнине, везде его выдавала яркая окраска. Давно у него не было хороший охоты. И вот однажды тигр, встретив зебру, завёл с ней разговор: - Скажи зебра, почему ты ходишь по равнине спокойно и не боишься меня?- спросил тигр. - Я вижу тебя из далека, и знаю, что легко могу спрятаться от тебя за ветками, прыгнув в кусты. Ведь я не просто так хожу вся в полосках. Они мне исчезнуть среди ветвей всякий раз, как только кто- нибудь собирается поохотится за мной, - настороженно ответила она. - Ах, зебра, твои полоски такие красивые. Не могла бы ты поделится со мной, у тебя ведь их много! – продолжал разговор тигр. -Я знаю, что ты хитёр, но я не такая глупая, как ты думаешь. Как только я подарю тебе свои полосы, врагов у меня станет ещё больше. И я не смогу больше прятаться за ветками, потому что там будешь ты. Но тигр был не только хитёр, он был ещё и мудрым. Немного подумав, он предложил: - Давай заключим с тобой договор. Ты даёшь мне немного полосок, а уйду охотиться в далёкие края, где мы с тобой никогда не встретимся. И врагов станет у тебя на одного меньше. Чуть поразмыслив, зебра скинула с себя часть полосок на землю и исчезла за ветками кустов. С тех пор никто больше не видел ярко-рыжего тигра в краях. Он сдержал слово и ушёл в самые дальние и дремучие леса. Там он стал настоящим королём своих владений, благодаря своей необыкновенной новой и красивой шкуре. Теперь вы знаете, откуда у тигра полоски.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою
Але черезхвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.