У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.
Илиада-это эпическая поэма,к которой приписывают Гомера.Поэма описывает события Троянской войны. В основу поэмы, легли фольклорные сказания о подвигах древних героев.Действие Илиады относится к десятому году осады Трои ахейцами. Илиада охватывает незначительный промежуток времени, эпизод из истории осады Трои.
Поэмы "Илиада" и "Одиссея", приписываемые слепому старцу Гомеру, оказали огромнейшее, ни с чем не сравнимое влияние на всю историю античной культуры, а позже и на культуру нового времени.
Огромное мастерство слагателя этих поэм, их эпохальность, красочность, колорит привлекает читателя и поныне, несмотря на огромную временную пропасть, лежащую между ними.
К сожалению, великое множество вопросов, связанных с поэмами Гомера, еще не разрешены, и вряд ли будут разрешены уже когда-нибудь.
Особенно остро стоит вопрос об авторстве этих поэм, но ничего действительно определенного на этот вопрос ответить нельзя, как нельзя было ответить и сто и тысячу лет назад.
В поэмах поэт ярко изображает быт военного времени: битвы, подвиги героев, жестокости войны, в них отражены события войны между греками и троянцами, вследствие чего эта война получила название “Троянская”.
Греки больше всего ценили в человеке храбрость, силу, любовь к Родине.
В “Илиаде” воспеваются военные события и подвиги героев: Ахиллеса, Агамемнона, Менелая, Гектора и др.
Главный герой “Илиады” – Ахиллес, сын морской богини Фетиды и Пелея, царя города Фитии в Фессалии, совершил под Троей множество подвигов, но на десятый год войны был убит стрелой Париса, хотя, согласно мифу, он должен быть неуязвим.
Он обладал большой силой: его мать, богиня Фетида, выкупала его еще младенцем в реке, текущей в подземном “царстве мёртвых”
Відповідь:
Пояснення:
У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.
Илиада-это эпическая поэма,к которой приписывают Гомера.Поэма описывает события Троянской войны. В основу поэмы, легли фольклорные сказания о подвигах древних героев.Действие Илиады относится к десятому году осады Трои ахейцами. Илиада охватывает незначительный промежуток времени, эпизод из истории осады Трои.
Поэмы "Илиада" и "Одиссея", приписываемые слепому старцу Гомеру, оказали огромнейшее, ни с чем не сравнимое влияние на всю историю античной культуры, а позже и на культуру нового времени.
Огромное мастерство слагателя этих поэм, их эпохальность, красочность, колорит привлекает читателя и поныне, несмотря на огромную временную пропасть, лежащую между ними.
К сожалению, великое множество вопросов, связанных с поэмами Гомера, еще не разрешены, и вряд ли будут разрешены уже когда-нибудь.
Особенно остро стоит вопрос об авторстве этих поэм, но ничего действительно определенного на этот вопрос ответить нельзя, как нельзя было ответить и сто и тысячу лет назад.
В поэмах поэт ярко изображает быт военного времени: битвы, подвиги героев, жестокости войны, в них отражены события войны между греками и троянцами, вследствие чего эта война получила название “Троянская”.
Греки больше всего ценили в человеке храбрость, силу, любовь к Родине.
В “Илиаде” воспеваются военные события и подвиги героев: Ахиллеса, Агамемнона, Менелая, Гектора и др.
Главный герой “Илиады” – Ахиллес, сын морской богини Фетиды и Пелея, царя города Фитии в Фессалии, совершил под Троей множество подвигов, но на десятый год войны был убит стрелой Париса, хотя, согласно мифу, он должен быть неуязвим.
Он обладал большой силой: его мать, богиня Фетида, выкупала его еще младенцем в реке, текущей в подземном “царстве мёртвых”