Как в данных эпизодах раскрывается личность Григория Мелехова? А) Убийство австрийского солдата Б) Сцена расправы над чернецовцами В) Эпизод казни подтелковцев
Читая Апокалипсис сегодня, в конце XX века, мы чувствуем, как притягивают и завораживают нас устрашающие видения Иоанна Богослова - так, впрочем, бывало уже не раз в переломные кризисные эпохи, подобные нашей. Хотя, раньше можно было воспринимать картины Апокалипсиса как некую фантастику, например, предупреждение об отравлении морей, рек, воздуха, земли. Сегодня такие страницы звучат, увы, вполне реалистично, и мысль о том, что зло сеет зло, что отступление от заветов Вечной правды несет гибель, воплощается на наших глазах, и может сделать наше существование трагически бессмысленным.
Моє ставлення до Фауста різне. На початку драматичної поеми на мою думку Фауст дійсно був вірним служителем Господа і ніколи не перейшов би на сторону диявола. Але мох сподівання зруйнували коли він продав свою душу Мефістофелю, взамін на те, що той буде виконувати його забаганки.
Коли Фауст згодився на цю змову я була вражена а ле й зацікалвена , що буде далі.
Фауст для меня, як образ : боговір"я, розуму, довірчивості, протеста, добра.
Бували різні моменти мого відношення до нього. В кінці так хотілось, щоб Фауст потрапив у рай, а не в загробний світ Мефістофеля. На щастя, мох сподівання здійснилися, і я була дежу задоволена такою особою , як Фауст.
І тільки дивлячись на весь шлях, який він пройшов, я зрозуміл чому Фауст є вічним образом.
Читая Апокалипсис сегодня, в конце XX века, мы чувствуем, как притягивают и завораживают нас устрашающие видения Иоанна Богослова - так, впрочем, бывало уже не раз в переломные кризисные эпохи, подобные нашей. Хотя, раньше можно было воспринимать картины Апокалипсиса как некую фантастику, например, предупреждение об отравлении морей, рек, воздуха, земли. Сегодня такие страницы звучат, увы, вполне реалистично, и мысль о том, что зло сеет зло, что отступление от заветов Вечной правды несет гибель, воплощается на наших глазах, и может сделать наше существование трагически бессмысленным.
Фауст - вічний образ.
Моє ставлення до Фауста різне. На початку драматичної поеми на мою думку Фауст дійсно був вірним служителем Господа і ніколи не перейшов би на сторону диявола. Але мох сподівання зруйнували коли він продав свою душу Мефістофелю, взамін на те, що той буде виконувати його забаганки.
Коли Фауст згодився на цю змову я була вражена а ле й зацікалвена , що буде далі.
Фауст для меня, як образ : боговір"я, розуму, довірчивості, протеста, добра.
Бували різні моменти мого відношення до нього. В кінці так хотілось, щоб Фауст потрапив у рай, а не в загробний світ Мефістофеля. На щастя, мох сподівання здійснилися, і я була дежу задоволена такою особою , як Фауст.
І тільки дивлячись на весь шлях, який він пройшов, я зрозуміл чому Фауст є вічним образом.