Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Да, в нём не было никаких технических новинок, не было телевидения и электричества – в сумерках сидели при керосиновой лампе, кино привозили раз в неделю…
Да, в нем была непрерывная занятость. Кроме успешной учёбы много забот по домашнему хозяйству: дров напилить-наколоть, воды натаскать, хлев почистить… С весны до осени работа на огороде, в поле, заготовка грибов и ягод, сенокос. Среди развлечений – изучение трактора, машин, разные кружки, купание, рыбалка, костры, игры. В удовольствие были также соревнования в спорте, участие в самодеятельности – репетировали и ставили пьесы по произведениям классиков, пели в хоре, разучивали танцы разных народов, выпускали стенгазеты, ездили с концертами по деревням.
Зато в нём была крепкая дружба – ведь совместные труды и радости сближают, особенно на пользу общества. Субботники, поездки на целый месяц в колхоз на картошку приносили бодрящую радость – отличное свежее питание, песни у костра, печенная картошка.
В семье царил дух милосердия, сострадания, прощения, безкорыстия, а главным принципом была честность и совестливость.
Написать рассказ инициировал родной запах целебной сушёной ягоды – подарочек от отца игумена. Нахлынули воспоминания… Ведь в его далёком детстве сушённая малина была редчайшим лакомством.
Автор делится своими душевными терзаниями, которые мучили его, шестиклассника, когда он – голодный и замерший – осмелился съесть часть драгоценных ягодок, пользуясь случаем, что никто не узнает. Однако собственные жгучие муки стыда и совести за содеянное, вынудили его наказать самого себя. Сам встал в угол. Сам признался.
Оказалось, мама всё заметила, но молчала, надеяясь на то, что сын сам сделает правильные выводы. Признание мальчика разрядило напряженную ситуацию. Мама радостно рассмеялась и поручила сыну покормить кур (тем самым осовободив его от стояния в углу). Сын испытал невероятную радость и облегчение: будто тяжесть с души свалилась, и вновь было отрадно глядеть на Божий мир.
Відповідь:
Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Пояснення:
Владимир Крупин - Сушёная малина
Автор повествует о своём счастливом детстве.
Да, в нём не было никаких технических новинок, не было телевидения и электричества – в сумерках сидели при керосиновой лампе, кино привозили раз в неделю…
Да, в нем была непрерывная занятость. Кроме успешной учёбы много забот по домашнему хозяйству: дров напилить-наколоть, воды натаскать, хлев почистить… С весны до осени работа на огороде, в поле, заготовка грибов и ягод, сенокос. Среди развлечений – изучение трактора, машин, разные кружки, купание, рыбалка, костры, игры. В удовольствие были также соревнования в спорте, участие в самодеятельности – репетировали и ставили пьесы по произведениям классиков, пели в хоре, разучивали танцы разных народов, выпускали стенгазеты, ездили с концертами по деревням.
Зато в нём была крепкая дружба – ведь совместные труды и радости сближают, особенно на пользу общества. Субботники, поездки на целый месяц в колхоз на картошку приносили бодрящую радость – отличное свежее питание, песни у костра, печенная картошка.
В семье царил дух милосердия, сострадания, прощения, безкорыстия, а главным принципом была честность и совестливость.
Написать рассказ инициировал родной запах целебной сушёной ягоды – подарочек от отца игумена. Нахлынули воспоминания… Ведь в его далёком детстве сушённая малина была редчайшим лакомством.
Автор делится своими душевными терзаниями, которые мучили его, шестиклассника, когда он – голодный и замерший – осмелился съесть часть драгоценных ягодок, пользуясь случаем, что никто не узнает. Однако собственные жгучие муки стыда и совести за содеянное, вынудили его наказать самого себя. Сам встал в угол. Сам признался.
Оказалось, мама всё заметила, но молчала, надеяясь на то, что сын сам сделает правильные выводы. Признание мальчика разрядило напряженную ситуацию. Мама радостно рассмеялась и поручила сыну покормить кур (тем самым осовободив его от стояния в углу). Сын испытал невероятную радость и облегчение: будто тяжесть с души свалилась, и вновь было отрадно глядеть на Божий мир.
Объяснение: