дон Кіхот сміливо береться захищати знедолених, бо розуміє, що Бог створив усіх людей вільними. Навіть служіння уявній Дульсінеї, для героя теж є частиною служіння людству. Санчо Панса є своєрідним доповненням образу Дон Кіхота. він представник народу, він їде за Дон Кіхотом не заради високої мети. У нього є сім’я, і якщо він не отримає від свого пана обіцяний острів, то, принаймні, заробить грошей. Спільним для обохє почуттягідності. Але Санчо Панса у своїй подорожі з Дон Кіхотом не забуває і про наживу: прихоплює дещо з речей похоронної процесії, забирає сідло з осла цирюльника. Дон Кіхот і Санчо Пан-са співчувають не тільки односельцю мориску Рикоте і його доньці Ані Феліс, яких з іншими співвітчизниками виселяють з рідної землі.Можливо, не випадково Дон Кіхот вбачає у ченцях дияволів. Наприкінці твору герої різняться і думками, і поведінкою. Дон Кіхот перестає бути активним там, де виявляє активність Санчо. надеюсь
А. П, Сумароков в св. эпистолах излагает основные правила теории литературных жанров и соответствующего им стиля, призывает начинающих писателей не отступать от принятых литературных принципов. В приведенном отрывке он сформулировал одно из требований классицизма : не смешивать смешное с торжественным ( или трагическим) и наоборот( Талия - муза комедии, Мельпомена - муза трагедии): ...Знай в стихотворстве ты различие родов И, что начнешь, ищи к тому приличных слов, НЕ раздражая муз худым своим успехом: Слезами Талию, а Мельпомену смехом...
Навіть служіння уявній Дульсінеї, для героя теж є частиною служіння людству.
Санчо Панса є своєрідним доповненням образу Дон Кіхота.
він представник народу, він їде за Дон Кіхотом не заради високої мети. У нього є сім’я, і якщо він не отримає від свого пана обіцяний острів, то, принаймні, заробить грошей.
Спільним для обохє почуттягідності.
Але Санчо Панса у своїй подорожі з Дон Кіхотом не забуває і про наживу: прихоплює дещо з речей похоронної процесії, забирає сідло з осла цирюльника.
Дон Кіхот і Санчо Пан-са співчувають не тільки односельцю мориску Рикоте і його доньці Ані Феліс, яких з іншими співвітчизниками виселяють з рідної землі.Можливо, не випадково Дон Кіхот вбачає у ченцях дияволів.
Наприкінці твору герої різняться і думками, і поведінкою. Дон Кіхот перестає бути активним там, де виявляє активність Санчо.
надеюсь
А. П, Сумароков в св. эпистолах излагает основные правила теории литературных жанров и соответствующего им стиля, призывает начинающих писателей не отступать от принятых литературных принципов. В приведенном отрывке он сформулировал одно из требований классицизма : не смешивать смешное с торжественным ( или трагическим) и наоборот( Талия - муза комедии, Мельпомена - муза трагедии):
...Знай в стихотворстве ты различие родов
И, что начнешь, ищи к тому приличных слов,
НЕ раздражая муз худым своим успехом:
Слезами Талию, а Мельпомену смехом...