/основная особенность речи - прекрасно переданный горьким волжский народный говор, с диалектизмами и напевным строем. речь ее говорит о спокойствии, принадлежности к народу и, отчасти, силе и мудрости. она обращается к господу, легко и свободно высказывает свои чувства, не смущаясь народом вокруг, чем даже вызывает укор строгой дочери. и вообще - в ее лексики много оценочного, эмоционально окрашенного, говорящего о личном отношении в явлениям и людям. "говорила она, как-то особенно выпевая слова, и они легко укреплялись в памяти моей, похожие на цветы, такие же ласковые, яркие, сочные. когда она , ее темные, как вишни, зрачки расширялись, вспыхивая невыразимо приятным светом, улыбка весело обнажала белые крепкие зубы, и, несмотря на множество морщин в темной коже щек, всё лицо казалось молодым и светлым", "она сутула, почти горбатая, полная, а двигалась легко и ловко, точно большая кошка, — она и мягкая такая же, как этот ласковый зверь". и прочие эпитеты и сравнения в массе своей возводят образ бабушки к доброте и природе, делая из нее воплощение этих качеств для мальчика. когда дед с ней разделился - она взяла внука "на свой ", жалела и растила его разумно и с любовью, и мальчик понимал это. первые встречи произвели впечатление - в его мире никто не развлекал-любил-проявлял эмоции так свободно и неустанно, не был так полезен, естественен и уместен в самых трудных ситуациях, он сразу полюбил ее.
Михайло Булгаков розпочав роботу над твором ще у 1928-29 роках. Загалом роман було закінчено приблизно протягом десяти років.
Це був якраз період зростання культу Сталіна та відновлення економіки після першої світової війни – курс на індустріалізацію промисловості.
Михайло Булгаков розпочав роботу над твором ще у 1928-29 роках. Загалом роман було закінчено приблизно протягом десяти років.
Це був якраз період зростання культу Сталіна та відновлення економіки після першої світової війни – курс на індустріалізацію промисловості.
Михайло Булгаков розпочав роботу над твором ще у 1928-29 роках. Загалом роман було закінчено приблизно протягом десяти років.
Це був якраз період зростання культу Сталіна та відновлення економіки після першої світової війни – курс на індустріалізацію промисловості.