ИЗ ЛЮБЫХ ИСТОЧНИКОВ ВЫПИШИТЕ НЕ МЕНЕЕ 5 ТОЛКОВАНИЙ ФИНАЛЬНОГО ОБРАЗА ХРИСТА С УКАЗАНИЕМ АВТОРА СЛОВ, ВЫРАЗИТЕ СВОЕ МНЕНИЕ, СОГЛАСИВШИСЬ ИЛИ НЕ СОГЛАСИВШИСЬ С КЕМ-ТО ИЗ ЛИТЕРАТОРОВ, Т.Е. - МИНИ-СОЧИНЕНИЕ
i. античний міф — основа п'єси б. шоу "пігмаліон". (1913 р. побачила світ п'єса б. шоу "пігмаліон". автор назвав її "романом на п'ять актів" і присвятив відомій актрисі кемпбелл — першій виконавиці ролі елізи дулітл. в основу п'єси покладено античний міф про скульптора пігмаліона. він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. якось він вирізьбив із слонової кістки статую морської богині галатеї. його творіння було настільки прекрасним і довершеним, що скульптор закохався у німу статую. пігмаліон попросив богиню афродіту оживити статую. богиня пішла назустріч творцеві і незабаром галатея стала дружиною пігмаліона. однак п'єса б. шоу далека від художнього переказу античного міфу. вона збагачена авторськими доробками, художньо довершена, хоча основна думка міфу збережена.)
ii. провідна думка п'єси б. шоу "пігмаліон". (вона є єдиною що для міфу, що для п'єси б. шоу: погляди людини не можуть бути сталими і незмінними, життєві обставини змінюють і саму людину. позбавлений форми шматок глини в руках справжнього митця може стати витвором мистецтва. сила його — безмежна, адже саме мистецтво пробуджує духовну сутність людини і наділяє її красою і внутрішньою свободою.)
1. основна сюжетна лінія п'єси б. шоу. (двоє вчених — знавець фонетики хігінс і його шанувальник з індії пікерінг — стали свідками брутальної розмови квіткарки з молодим паном. знавець фонетики був вражений вимовою квіткарки, бо "з такою вимовою сиді повік у канаві". щось його змушує сказати співрозмовникові, що, попрацювавши над мовою дівчини, він міг би перетворити її на герцогиню, а вже покоївкою чи продавчинею вона б могла легко влаштуватися на роботу. дівчина почула ці слова і наступного дня прибула до лабораторії хігінса з проханням давати їй уроки фонетики. вона навіть обіцяла заплатити вченому. хігінс хотів відмовитися від набридливої квіткарки, але пікерінг нагадав йому вчорашню розмову і запропонував експериментальним шляхом перевірити, чи зможе хігінс за три місяці зробити з вульгарної квіткарки герцогиню і ввести в оману світське товариство її бездоганною вимовою. хігінс погодився і взявся за тяжку працю. експеримент вийшов вдалий. і це відповідало переконанням самого драматурга, що мистецтво здатне творити чудеса. професор фонетики допоміг елізі дулітл досконало опанувати ійську літературну мову, манери світських панн і стати схожою на справжню леді.)
2. парадоксальність змісту п'єси б. шоу. (п'єсою "пігмаліон" б. шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. п'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі елізи дулітл. та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва.)
iii. п'єса б. шоу на світовій сцені. (п'єса б. шоу швидко здобула популярність. окрім того, сюжет "пігмаліона" став основою мюзиклу "моя прекрасна леді", а за його мотивами створено фільм- "галатея".)
«повесть о петре и февронии» возникла в своей основе не позднее второй четверти xv века, но получила окончательное оформление в начале xvi века под пером ермолая еразма и тесно связана с фольклором.
это о любви князя петра и крестьянской девушки февронии — любви сильной и непобедимой, «до гроба» .
первое появление в повести девушки февронии запечатлено в зрительно отчетливом образе. ее нашел в простой крестьянской избе посланец муромского князя петра, заболевшего от ядовитой крови убитого им змея. в бедном крестьянском платье феврония сидела за ткацким станком и занималась «тихим» делом — ткала полотно, а перед ней скакал заяц, как бы символизируя собой слияние с природой. ее вопросы и ответы, ее тихий и мудрый разговор ясно показывают, что она умна. феврония изумляет посланцев своими вещими ответами и обещает князю. сведущая в целебных снадобьях, она излечивает князя.
несмотря на социальные препятствия, князь женится на крестьянской девушке февронии. их любовь не считается с мнением окружающих. чванливые жены бояр невзлюбили февронию и требуют ее изгнания. князь петр отказывается от княжества и уходит вместе с женой.
животворящая сила любви февронии так велика, что жерди, воткнутые в землю, по ее благословению расцветают, превращаясь в деревья. крошки хлеба в ее ладони обращаются в зерна священного ладана. она настолько сильна духом, что разгадывает- мысли встреченных ею людей. в силе своей любви, в мудрости, как бы подсказываемой ей этой любовью, феврония оказывается выше своего идеального мужа — князя петра.
их не может разлучить сама смерть. когда петр и феврония почувствовали приближение смерти, они стати просить у бога, чтобы он дал им умереть в одно время, и приготовили себе общий гроб. после того они приняли монашество в разных монастырях. и вот, когда феврония вышивала для храма богородицы «воздух» (покров для святой чаши) , петр послал ей сказать, что он умирает, и просил ее умереть вместе с ним. но феврония просит дать ей время дошить покрывало. вторично послал к ней петр, велев сказать: «уже мало пожду тебя» . наконец, посылая в третий раз, петр говорит ей: «уже хочу умереть и не жду тебя» . тогда феврония, которой осталось дошить лишь одну ризу святого, воткнула в покрывало иглу, обвертела вокруг нее нитку и послала сказать петру, что готова умереть вместе с ним.
после смерти петра и февронии люди положили их тела в отдельные гробы, но на следующий день тела их оказались в общем, заранее приготовленном гробу. люди второй раз пытались разлучить петра и февронию, но снова тела их оказались вместе, и с тех пор их уже не смели разлучать.
i. античний міф — основа п'єси б. шоу "пігмаліон". (1913 р. побачила світ п'єса б. шоу "пігмаліон". автор назвав її "романом на п'ять актів" і присвятив відомій актрисі кемпбелл — першій виконавиці ролі елізи дулітл. в основу п'єси покладено античний міф про скульптора пігмаліона. він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. якось він вирізьбив із слонової кістки статую морської богині галатеї. його творіння було настільки прекрасним і довершеним, що скульптор закохався у німу статую. пігмаліон попросив богиню афродіту оживити статую. богиня пішла назустріч творцеві і незабаром галатея стала дружиною пігмаліона. однак п'єса б. шоу далека від художнього переказу античного міфу. вона збагачена авторськими доробками, художньо довершена, хоча основна думка міфу збережена.)
ii. провідна думка п'єси б. шоу "пігмаліон". (вона є єдиною що для міфу, що для п'єси б. шоу: погляди людини не можуть бути сталими і незмінними, життєві обставини змінюють і саму людину. позбавлений форми шматок глини в руках справжнього митця може стати витвором мистецтва. сила його — безмежна, адже саме мистецтво пробуджує духовну сутність людини і наділяє її красою і внутрішньою свободою.)
1. основна сюжетна лінія п'єси б. шоу. (двоє вчених — знавець фонетики хігінс і його шанувальник з індії пікерінг — стали свідками брутальної розмови квіткарки з молодим паном. знавець фонетики був вражений вимовою квіткарки, бо "з такою вимовою сиді повік у канаві". щось його змушує сказати співрозмовникові, що, попрацювавши над мовою дівчини, він міг би перетворити її на герцогиню, а вже покоївкою чи продавчинею вона б могла легко влаштуватися на роботу. дівчина почула ці слова і наступного дня прибула до лабораторії хігінса з проханням давати їй уроки фонетики. вона навіть обіцяла заплатити вченому. хігінс хотів відмовитися від набридливої квіткарки, але пікерінг нагадав йому вчорашню розмову і запропонував експериментальним шляхом перевірити, чи зможе хігінс за три місяці зробити з вульгарної квіткарки герцогиню і ввести в оману світське товариство її бездоганною вимовою. хігінс погодився і взявся за тяжку працю. експеримент вийшов вдалий. і це відповідало переконанням самого драматурга, що мистецтво здатне творити чудеса. професор фонетики допоміг елізі дулітл досконало опанувати ійську літературну мову, манери світських панн і стати схожою на справжню леді.)
2. парадоксальність змісту п'єси б. шоу. (п'єсою "пігмаліон" б. шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. п'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі елізи дулітл. та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва.)
iii. п'єса б. шоу на світовій сцені. (п'єса б. шоу швидко здобула популярність. окрім того, сюжет "пігмаліона" став основою мюзиклу "моя прекрасна леді", а за його мотивами створено фільм- "галатея".)
ответ:
объяснение:
«повесть о петре и февронии» возникла в своей основе не позднее второй четверти xv века, но получила окончательное оформление в начале xvi века под пером ермолая еразма и тесно связана с фольклором.
это о любви князя петра и крестьянской девушки февронии — любви сильной и непобедимой, «до гроба» .
первое появление в повести девушки февронии запечатлено в зрительно отчетливом образе. ее нашел в простой крестьянской избе посланец муромского князя петра, заболевшего от ядовитой крови убитого им змея. в бедном крестьянском платье феврония сидела за ткацким станком и занималась «тихим» делом — ткала полотно, а перед ней скакал заяц, как бы символизируя собой слияние с природой. ее вопросы и ответы, ее тихий и мудрый разговор ясно показывают, что она умна. феврония изумляет посланцев своими вещими ответами и обещает князю. сведущая в целебных снадобьях, она излечивает князя.
несмотря на социальные препятствия, князь женится на крестьянской девушке февронии. их любовь не считается с мнением окружающих. чванливые жены бояр невзлюбили февронию и требуют ее изгнания. князь петр отказывается от княжества и уходит вместе с женой.
животворящая сила любви февронии так велика, что жерди, воткнутые в землю, по ее благословению расцветают, превращаясь в деревья. крошки хлеба в ее ладони обращаются в зерна священного ладана. она настолько сильна духом, что разгадывает- мысли встреченных ею людей. в силе своей любви, в мудрости, как бы подсказываемой ей этой любовью, феврония оказывается выше своего идеального мужа — князя петра.
их не может разлучить сама смерть. когда петр и феврония почувствовали приближение смерти, они стати просить у бога, чтобы он дал им умереть в одно время, и приготовили себе общий гроб. после того они приняли монашество в разных монастырях. и вот, когда феврония вышивала для храма богородицы «воздух» (покров для святой чаши) , петр послал ей сказать, что он умирает, и просил ее умереть вместе с ним. но феврония просит дать ей время дошить покрывало. вторично послал к ней петр, велев сказать: «уже мало пожду тебя» . наконец, посылая в третий раз, петр говорит ей: «уже хочу умереть и не жду тебя» . тогда феврония, которой осталось дошить лишь одну ризу святого, воткнула в покрывало иглу, обвертела вокруг нее нитку и послала сказать петру, что готова умереть вместе с ним.
после смерти петра и февронии люди положили их тела в отдельные гробы, но на следующий день тела их оказались в общем, заранее приготовленном гробу. люди второй раз пытались разлучить петра и февронию, но снова тела их оказались вместе, и с тех пор их уже не смели разлучать.