Идеал натурального жития людини в повний гармонии з природою та совистю втилено в образи А.хутора хмарище Б.нижина В.чорной гори Г.батурина Во по "Чорна рада"
Рассказ «бирюк» — один из немногих рассказов «записок охотника», в котором затронут вопрос о крестьянском протесте. но из-за цензурных ограничений тургенев не мог прямо изобразить протест крестьян, поэтому в рассказе он использует прием замещения. олицетворением помещика является бирюк, наделенный некоторой долей ненавистной для мужика власти. образ бирюка в кульминационной сцене психологически углубляется, он выступает перед нами как образ трагический: человек честный, суровый, жестокий, как собственная его судьба, он весь проникся принципом неуклонного служения долгу. при всей своей правоте он чувствует и правоту крестьянина, которого в барский лес нищенское существование: «ей-богу, с детки пищат, сам знаешь. круто, во как, приходится». бирюк отпускает крестьянина не из-за страха перед его угрозами: «да постой, недолго тебе царствовать! затянут тебе глотку, постой! », — а из сочувствия ему. бирюк не выдерживает того беспросветного отчаяния, которое охватывает мужика при мысли о дальнейшей судьбе.
Суп еречності, типові для середньовічної Європи. «Пісня про Роланда» відбиває актуальні проблеми життя Європи X— XI століть, коли араби, захопивши у VIII столітті частину Іспанії, загрожували всій Європі. Французькі королі вели активну боротьбу з арабами. Ці війни розцінювали як богоугодну справу. Наприкінці XI століття під впливом духовенства європейське лицарство почало збиратись у хрестовий похід до Палестини за визволення Гроба Господнього. Європейців також приваблювали розкішні скарби багатих східних країн. Протистояння двох світів — християнського і мусульманського є лише зовнішнім конфліктом. Конфлікт внутрішній — це протистояння всередині тогочасного феодального світу. Ідея централізації влади, уособлена в образі Карла Великого, наштовхується на феодальну анархію і зрадництво, втілені в образі Ганелона. Карл Великий, Роланд, його друг граф Олів’єр і архієпископ Турпін — з одного боку (для них інтереси Франції понад усе), і зрадник свого короля і батьківщини Ганелон — з іншого. Ця патріотична ідея засудження феодального свавілля та оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» з пам’яткою давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів».
Протистояння двох світів — християнського і мусульманського є лише зовнішнім конфліктом. Конфлікт внутрішній — це протистояння всередині тогочасного феодального світу. Ідея централізації влади, уособлена в образі Карла Великого, наштовхується на феодальну анархію і зрадництво, втілені в образі Ганелона. Карл Великий, Роланд, його друг граф Олів’єр і архієпископ Турпін — з одного боку (для них інтереси Франції понад усе), і зрадник свого короля і батьківщини Ганелон — з іншого. Ця патріотична ідея засудження феодального свавілля та оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» з пам’яткою давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів».