Маша не приняла свободы от дубровского потому, мне кажется, что она побоялась отца. она сделала неправильно. не знаю, может быть, она поступила и правильно, потому что в давние времена, если человек обвенчался, нельзя было переходить к другому. точно так же поступила и маша». «маша не приняла свободы из рук дубровского, сказав, что уже и дала свое согласие. она поступила по закону. но если она любила дубровского, то она могла бы отступиться от закона и принять свободу из рук дубровского».«маша ждала дубровского перед свадьбой. она так на него надеялась, но он опоздал. маша уже не могла отказаться от данной ею клятвы. она считала это недопустимым. я считаю, что маша поступила отчасти правильно, а отчасти неправильно. она не представляла себе жизнь с дубровским. у него не было собственного дома. живя с дубровским, она не жила бы в роскоши. она оскорбила и потрясла своим отказом дубровского».
ответ:Мова поеми наповнена гіперболами, використаними у градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хортам, і гончим, і псарям». Шевченко протиставляє цареві справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна. Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом.
«Борітеся — поборете!» — заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.
ответ:Мова поеми наповнена гіперболами, використаними у градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хортам, і гончим, і псарям». Шевченко протиставляє цареві справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна. Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом.
«Борітеся — поборете!» — заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.