1. Дитячим прізвиськом Окуджави було «зозуля». Основних версій походження дві. Перша говорить про те, що дитяче агукання поета нагадувало крик зозулі. Так здалося його бабусі по батьковій лінії. А за другою версією Булата так назвали тому, що він постійно кочував по родичах батька і матері.
2.У дванадцять років Окуджава був хлопчиком далеко не тихим. Лідер класу, що називається, перший хлопець на селі. Те придумає заняття французькою боротьбою в передпокої свого будинку, де і виступає азартних арбітром. Те організовує оркестр, і ось вже всі учні його школи зображують ксилофон, трубу або гавайську гітару. Або підмовив весь клас тихенько гудіти, дратуючи вчителя і зриваючи заняття.
3.Мало хто знає про це, але пісня «Прощання з новорічною ялинкою» була написана пам’яті прекрасної поетеси, Анни Ахматової, яка померла в березні 1966 року. Її тонкий і яскравий образ ясно читається в цих віршах.
4. Цыкаво, що крім письменницької діяльності Булат Окуджава також перекладав вірші з арабського, фінського і шведського мов.
В 60 годы начались споры о «деревенской» и «городской» поэзии, о лирике «тихой» и «эстрадной». Рубцов, с его негромким поэтическим голосом и проникновенными одухотворенными пейзажами, безусловно, был «тихим» лириком. Сам ритм его стиха всегда приглушен, размыт, льется тихо и плавно: «Высокий дуб. Глубокая вода./ Спокойные кругом ложатся тени. / И тихо так, как будто никогда / Природа здесь не знала потрясений» («Ночь на родине»). Рубцов совсем не употребляет ярких красок, он работает легкой светописью, создавая зыблющиеся, прозрачные, импрессионистичные тексты, созвучные русскому Северу: «Кругом шумит холодная вода,/ И все кругом расплывчато и мглисто./Незримый ветер, словно в невода, /Со всех сторон затягивает листья»...(«А между прочим...»). Творческая манера Рубцова сформировалась, с одной стороны, под влиянием Ф. Тютчева, Н. Некрасова, А. Фета, С. Есенина, Д. Кедрина. С другой стороны, основные образы в его стихах (мать, отец, дом, дорога, река, небо, солнце) совпадают с народной поэзией, восходят к мифологическим архетипам, что позволяет говорить о некой «вневре- менности» его поэзии.
Відповідь:
1. Дитячим прізвиськом Окуджави було «зозуля». Основних версій походження дві. Перша говорить про те, що дитяче агукання поета нагадувало крик зозулі. Так здалося його бабусі по батьковій лінії. А за другою версією Булата так назвали тому, що він постійно кочував по родичах батька і матері.
2.У дванадцять років Окуджава був хлопчиком далеко не тихим. Лідер класу, що називається, перший хлопець на селі. Те придумає заняття французькою боротьбою в передпокої свого будинку, де і виступає азартних арбітром. Те організовує оркестр, і ось вже всі учні його школи зображують ксилофон, трубу або гавайську гітару. Або підмовив весь клас тихенько гудіти, дратуючи вчителя і зриваючи заняття.
3.Мало хто знає про це, але пісня «Прощання з новорічною ялинкою» була написана пам’яті прекрасної поетеси, Анни Ахматової, яка померла в березні 1966 року. Її тонкий і яскравий образ ясно читається в цих віршах.
4. Цыкаво, що крім письменницької діяльності Булат Окуджава також перекладав вірші з арабського, фінського і шведського мов.
В 60 годы начались споры о «деревенской» и «городской» поэзии, о лирике «тихой» и «эстрадной». Рубцов, с его негромким поэтическим голосом и проникновенными одухотворенными пейзажами, безусловно, был «тихим» лириком. Сам ритм его стиха всегда приглушен, размыт, льется тихо и плавно: «Высокий дуб. Глубокая вода./ Спокойные кругом ложатся тени. / И тихо так, как будто никогда / Природа здесь не знала потрясений» («Ночь на родине»). Рубцов совсем не употребляет ярких красок, он работает легкой светописью, создавая зыблющиеся, прозрачные, импрессионистичные тексты, созвучные русскому Северу: «Кругом шумит холодная вода,/ И все кругом расплывчато и мглисто./Незримый ветер, словно в невода, /Со всех сторон затягивает листья»...(«А между прочим...»). Творческая манера Рубцова сформировалась, с одной стороны, под влиянием Ф. Тютчева, Н. Некрасова, А. Фета, С. Есенина, Д. Кедрина. С другой стороны, основные образы в его стихах (мать, отец, дом, дорога, река, небо, солнце) совпадают с народной поэзией, восходят к мифологическим архетипам, что позволяет говорить о некой «вневре- менности» его поэзии.
Объяснение: