Графы: план,лиза,эраст
план:
1)происхождение и социальное положение героев
2)воспитание героев
3)смысл имени
4)первое упоминание героев
5)портрет
6)пейзажи,времена года,природные явления связанные с героем
7)предметы характеризующие героев
8)поступки раскрывающие из характер
9)отношение к труду,близким,к любви,друг к другу
10)характеристика художественной детали
11)герои в оценке других персонажей и автора
12)выводы
ответить на всё это

Главный герой рассказа Фазилия Искандера- „Тринадцатый подвиг Геракла" -мальчик, ученик 5 „Б" класса. Мне кажется, что этот мальчик неглупый, сообразительный, но не слишком трудолюбивый. Когда им на дом была задана трудная задача, он попытался её решить. Задача не получилась с первого раза, поэтому он решил бросить её. Ребята-футболисты тоже не решили её, и совесть его успокоелась.

Герой рассказа любит подшучивать над своими одноклассниками, но не зло, а по глупости. Своего соседа по имени Адольф он иногда называет - Гитлером, но на самом деле он относится к нему хорошо.

Его сосед тихий спокойный, но боится уколов. И во время прививки наш герой пытается поддержать, ободрать товарища. А когда тот чуть не упал в обморок мальчик, забыв обо всем на свете, хочет побежать и вызвать скорую Автор выражает такую любовь к мальчику и рассказывает историю в таких подробностях, что начинает казаться, что этот случай произошел с ним самим в детстве.

Мне очень понравился рассказ, потому что он учит быть честными, думать о последствиях, не лгать, не обмановать и не идти на всё ради оценки.

Подробнее - на -

Объяснение:

Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука

У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.

Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.

Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.

Объяснение: