Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку, книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.
Морозко у мачехи живут родная дочка и падчерица. старуха решает согнать падчерицу со двора и приказывает своему мужу везти девушку «во чисто поле на трескун-мороз». тот повинуется. в чистом поле мороз красный нос девушку. она ласково отвечает. морозу становится жалко падчерицу, и он не замораживает ее, а дарит платье, шубу, сундук приданого. мачеха уже справляет поминки по падчерице и велит старику съездить в поле, тело девушки, чтобы похоронить. старик возвращается и привозит свою дочь — живую, нарядную, с приданым! мачеха приказывает, чтобы ее родную дочь отвезли на то же самое место. мороз красный нос приходит посмотреть на гостью. не дождавшись от девушки «хороших речей», он убивает ее. старуха ожидает возвращения дочери с богатством, но вместо этого старик привозит лишь холодное тело.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.