Нас часто запитують "Що таке щастя?" або "Чи щасливий ти?". Ці питання змушують задуматися над тим, що дійсно є щастя.
В сучасному світі люди змінили свої пріоритети й для них важливими є матеріальні цінності. Хтось радіє новенькому телефону, а хтось поїздці за кордон. Ця людина щаслива лише тому що в неї є гроші та тому вона може дозволити собі робити все що вона хоче. Та якщо ці гроші зникнуть? Що тоді? Адже нічого не залишиться. Тому потрібно саме в цей момент зупинитися і задуматися. Чи буде тобі чому радіти? Завжди потрібно пам'ятати, що щастя і справді не в грошах. А в щирих людських відносинах, у відвертих почуттях, та нарешті в простих радощах життя.
Якщо в тебе є батьки, сім'я, друзі, ти повністю здорова людина, можеш вільно рухатися, чуєш, бачиш, то ти один із самих щасливих людей. А ще в тебе є дім, в який ти з радістю повертаєшся кожен день, школа, яка навчає важливим речам. У мільйонів людей навіть цього немає. Подумати тільки, діти в інших країнах живуть на вулиці, не мають модних гаджетів, сучасного, стильного одягу та нормальних шкіл. А у нас все це є, та ми нічого не цінуємо. Скаржимося на життя, на долю, на всіх крім самих себе. Але наше щастя в наших руках. Потрібно вчитися радіти маленьким речам і задовольнятися тим що маємо.
Для мене справжнє щастя, це коли живі й здорові мама з татом. Мене оточує любляча сім'я. Я твердо знаю, що закінчивши школу зможу вступити до університету та вивчитися на того кого захочу. І згодом зможу працювати в цікавій і важливій галузі. Щастя, це те, чим ти можеш поділитися з іншими і його не стане менше. Навіть навпаки! Даруючи радість іншим ти збільшуєш свою. Адже так просто посміхнутися незнайомій людині, до старенькій бабусі перейти вулицю, поступитися місцем в громадському транспорті. Кожен день ми самі можемо змінювати свій настрій і настрій навколишніх. І це дійсно щастя, коли ти розумієш що зміг викликати радість.
Отже, щастя для кожного своє. Більш того, для людей різного віку воно відрізняється. З роками стає зрозумілим, що духовність важливіша за матеріальні речі. Щастя - невіддільна (частина/ознака) частина нашого життя. Це те, без чого ми не можемо існувати. Не треба створювати проблем із нічого. Беріть приклад з маленьких дітей. Вони вміють радіти навіть самим крихітним речам. Ви бачили як вони щиро посміхаються? Це сама мила і щаслива посмішка. Тож іноді потрібно почувати себе дітьми - просто зупинитися, широко усміхнулася і промовити: "Я щасливий!"
ОНЕГИНСКАЯ СТРОФА -
вид строфы, примененный Пушкиным в "Евгении Онегине"
(первоначально была создана Пушкиным в наброске поэмы "Таврида" ).
Онегинская строфа состоит из 14 строк, срифмованных между собой
следующим образом
(ж - женская, м - мужская рифма) :
а, б, а, б, в, в, г, г, д, e, e, д, ж, ж, м, ж, м, ж, ж, ж, м, м, ж, м, м, ж, м, м.
Эта строфа представляет собой сложное построение из:
1. четверостишия с перекрестной рифмовкой (а, б, а, б) ,
2. четверостишия с парной рифмовкой (в, в, г, г) ,
3. четверостишия с опоясанной рифмой (д, е, е, д) и
4. заключительных двух строк с парной рифмовкой (ж, ж) .
Эта сложность делает онегинскую строфу чрезвычайно
гибкой в смысле передачи самых различных оттенков мысли,
самых различных интонационных ходов и т. п.
В то же время благодаря указанной гибкости и, так сказать,
"вместимости"
Онегинская строфа является чрезвычайно удачной
композиционной единицей романа и может служить очень
показательным примером того, как новое идейное
содержание определяет возникновение и новых форм
его словесного воплощения.
В сучасному світі люди змінили свої пріоритети й для них важливими є матеріальні цінності. Хтось радіє новенькому телефону, а хтось поїздці за кордон. Ця людина щаслива лише тому що в неї є гроші та тому вона може дозволити собі робити все що вона хоче. Та якщо ці гроші зникнуть? Що тоді? Адже нічого не залишиться. Тому потрібно саме в цей момент зупинитися і задуматися. Чи буде тобі чому радіти? Завжди потрібно пам'ятати, що щастя і справді не в грошах. А в щирих людських відносинах, у відвертих почуттях, та нарешті в простих радощах життя.
Якщо в тебе є батьки, сім'я, друзі, ти повністю здорова людина, можеш вільно рухатися, чуєш, бачиш, то ти один із самих щасливих людей. А ще в тебе є дім, в який ти з радістю повертаєшся кожен день, школа, яка навчає важливим речам. У мільйонів людей навіть цього немає. Подумати тільки, діти в інших країнах живуть на вулиці, не мають модних гаджетів, сучасного, стильного одягу та нормальних шкіл. А у нас все це є, та ми нічого не цінуємо. Скаржимося на життя, на долю, на всіх крім самих себе. Але наше щастя в наших руках. Потрібно вчитися радіти маленьким речам і задовольнятися тим що маємо.
Для мене справжнє щастя, це коли живі й здорові мама з татом. Мене оточує любляча сім'я. Я твердо знаю, що закінчивши школу зможу вступити до університету та вивчитися на того кого захочу. І згодом зможу працювати в цікавій і важливій галузі. Щастя, це те, чим ти можеш поділитися з іншими і його не стане менше. Навіть навпаки! Даруючи радість іншим ти збільшуєш свою. Адже так просто посміхнутися незнайомій людині, до старенькій бабусі перейти вулицю, поступитися місцем в громадському транспорті. Кожен день ми самі можемо змінювати свій настрій і настрій навколишніх. І це дійсно щастя, коли ти розумієш що зміг викликати радість.
Отже, щастя для кожного своє. Більш того, для людей різного віку воно відрізняється. З роками стає зрозумілим, що духовність важливіша за матеріальні речі. Щастя - невіддільна (частина/ознака) частина нашого життя. Це те, без чого ми не можемо існувати. Не треба створювати проблем із нічого. Беріть приклад з маленьких дітей. Вони вміють радіти навіть самим крихітним речам. Ви бачили як вони щиро посміхаються? Це сама мила і щаслива посмішка. Тож іноді потрібно почувати себе дітьми - просто зупинитися, широко усміхнулася і промовити: "Я щасливий!"
Источник: Твір роздум на тему Щастя