Патриотичекая лирика занимает важное место в поэзии лермонтова. он любил россию. любовь поэта к родине так же проявлялась в ненависти к крепостному праву, царизму, насилию над личностью. стихотворение было написано в 1841 году. в нём были отражены сразу несколько понятий и придставлений, которые складывались на протяжении большого количества времени. всё это является разумом народа. это стихотворение можно назвать энциклопедией опыта и мудрости народа. в нём есть такие строчки: люблю отчизну я, но странною любовью! на мой взгляд, лермонтов называет свою любовь странной потому, что видит все недостатки россии однако продолжает любить её всем сердцем.
Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою :
Объяснение:
Одного разу у селі Опеньки сталася незвичайна подія.
Стара кобила важко
тягла за собою віз, позаду їхав її хазяїн Омелько.
Несподівано віз струснуло,
щось шумно вдарилось, чоловік впав з возу і покотився додолу.
На звук з хат
повиходили люди : -
Ой,
лишенько!
Кобила в яму провалилась, – переймалась баба Параска.
-
Як же
тепер витягати її, коли всі чоловіки на поле пішли?
– питала баба Ярина.
Та й справді.
Всі молоді та здорові роз’їхалися
по роботам, а в селі залишились самі старі й діти.
Омелько встав, струснув з себе пил, а з ями тяжко
заіржала кобила.
Несподівано з - за рогу виглянула небачена в
Опеньках раніше машина.
Задиринчала, зачухикала і зупинилась.
З неї вийшов
здоровенний чоловік і назвався Іваном.
-
Що
сталось у вас?
– спитав Іван.
-
Та
ось кобила в яму провалилась, а дістати ніяк не можемо.
І тоді сталось диво : самостійно Іван дістав кобилу,
без будь - якої до .
Люди зааплодували і причарувались силою такого великого
чоловіка : - Велике вам дякуємо, Іване!
Ви – справжня Сила!
Так і прозвали Івана Фріцака Силою.