Достоевский. приступление и наказание
33.для чего раскольников пришёл к матери? 34. почему раскольников не утопился в неве? 35. в чем видит дуня искупление греха брата? 36. как относится раскольников к своему преступлению? 37. чего не произошло бы с раскольниковым, если бы его никто не любил?
Ще за життя драматурга п'єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові люди і події і не ті персонажі, які виступають "рупором ідеї автора", а звичайні люди зі своїми проблемами і пристрастями, достоїнствами і вадами, які живуть в характерних для своєї епохи умовах. Саме завдяки цьому драматургія Ібсена мала такий відгомін як у Норвегії, так і в усьому світі.
У п'єсі "Ляльковий дім", написаній 1879 року, відбувається повний перехід драматурга до нової, реалістичної драми. Ця п'єса була сприйнята передусім як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена суть його п'єси полягає не лише в цьому: у "Ляльковому домі" порушує центральне для нього питання про звільнення людини взагалі, про створення особистості.
На перший погляд, Нора, героїня "Лялькового дому", — лише лялечка, життєрадісна "білочка", господиня тихого й охайного будиночка, що нагадує ляльковий. Чоловік Нори, Торвальд Хельмер, сприймає її не як рівну собі особистість, а як іграшку-"жайворонка", "лялечку". За вісім років, прожитих разом, Торвальд жодного разу не говорив із Норою серйозно. У ставленні Торвальда до дружини показовим є також епізод, коли він веде Нору з маскараду відразу після тарантели, щоб "зберегти ефект", створений нею. Головне для Торвальда — щоб Нора "грала" за його правилами. Нора не виховує дітей, а грає з ними, ніби продовжуючи гратися ляльками; вона оточена майже іграшковими предметами (не випадково у першій дії п'єси Нора прикрашає різдвяну ялинку).
Я живу среди людей
Я человек, и я живу среди людей. Люди вообще редко живут в полном одиночестве. Даже если у кого-то нет семьи, у него есть друзья, приятели, соседи. Каждый день все мы общаемся со многими людьми. Кто-то работает, кто-то учится, большинство людей пользуется транспортом, покупает продукты в магазинах. Получается, что каждый из нас каждый день обязательно с кем-то общается.
Вот я, например, живу с мамой, папой и младшим братом. С ними я общаюсь постоянно. А еще у меня есть две бабушки и двое дедушек, три тети, два дяди и другие родственники. С ними я общаюсь время от времени. У моих родителей есть друзья, которые иногда приходят к нам в гости. Я учусь в школе, поэтому каждый день общаюсь с одноклассниками, среди которых у меня есть друзья. Есть и те, с кем я не дружу, но общаться приходится - хотя бы по делу.
Друзей и хороших знакомых у меня немного. Приятелей и просто знакомых гораздо больше. Если подсчитать, сколько людей я знаю в лицо и по имени, получится не меньше сотни человек. Может быть, и больше. Думаю, что у большинства людей точно так же - ведь каждый человек живет среди людей.