До 10:50
Яку премію отримав Г. Белль "за творчість, у якій поєднується широке охоплення дійсності з мистецтвом творення характерів і яка стала значним внеском у відродження німецької літератури"?
варіанти відповідей
Пулітцерівську премію
Дублінську літературну премію
Нобелівську премію
премію Гете
Запитання 2
Яких персонажів зображував Г. Белль у своїх творах?
варіанти відповідей
великих полководців людей
відомих героїв
видатних політиків
Запитання 3
Як раніше називалася школа, до якої привезли пораненого головного героя?
варіанти відповідей
Святого Хоми
Гітлер'югенд
гімназія Альберта
Адольфа Гітлера
Запитання 4
Де буде написано фразу "Пішов зі школи на фронт і поліг за...", на думку героя?
варіанти відповідей
у шкільному календарі проти його прізвища
у картці військового
у підручнику з історії
у листі рідним
Запитання 5
Що стало безсумнівним доказом того, що поранений солдат знаходиться в його школі?
варіанти відповідей
репродукції відомих картини
репродукції скульптур
слід хреста на стіні
напис на дошці, зроблений його ж рукою
Запитання 6
Що по поранений солдат у пожежника перед тим, як заснув від анестезії?
варіанти відповідей
молока
води
цигарку
знеболювального
Запитання 7
Кого впізнав головний герой у пожежникові, який був поряд з ним під час операції?
варіанти відповідей
Бена, шкільного вчителя малювання
Фрідріха, сусіда
Біргелера, шкільного сторожа
Вільгельма, священика
Запитання 8
Чому головний герой побачив своє відображення у склі лампочки "маленького, ніби вкороченого, угорі, в ясному склі лампочки — такий куценький, білий, вузький сувій марлі, неначе химерний, тендітний кокон"?
варіанти відповідей
у головного героя була гарячка через поранення
через тяжке поранення був перев'язаний марлею
скло лампочки викривлювало реальні об'єкти
Запитання 9
Що символізувала остання фраза головного героя?
варіанти відповідей
безнадійний пошук минулого в момент втрати майбутнього
надію на швидке одужання
прагнення швидше повернутися на фронт
сум за щасливими шкільними роками
94года Елизаве́та II (англ. Elizabeth II), полное имя — Елизаве́та Алекса́ндра Мари́я (англ. Elizabeth Alexandra Mary[10]; род. 21 апреля 1926, Мейфэр, Вестминстер, Лондон, Англия, Великобритания)[11] — царствующая королева Великобритании и королевств Содружества из Виндзорской династии. Верховный главнокомандующий вооруженными силами Великобритании. Верховный правитель Церкви Англии. Глава Содружества Наций. Действующий монарх в пятнадцати независимых государствах: Австралии, Антигуа и Барбуде, Багамских Островах, Барбадосе, Белизе, Гренаде, Канаде, Новой Зеландии, Папуа — Новой Гвинее, Сент-Винсенте и Гренадинах, Сент-Китсе и Невисе, Сент-Люсии, Соломоновых Островах, Тувалу, Ямайке.
ответ:Гоголь начал свою творческую деятельность как романтик. Однако он обратился к критическому реализму, открыл в нем новую главу. Как художник-реалист, Гоголь развивался под благородным влиянием Пушкина, но не был простым подражателем родоначальника новой русской литературы.
Своеобразие Гоголя было в том, что он первым дал широчайшее изображение уездной помещичье-чиновничьей России и «маленького человека» , жителя петербургских углов. Гоголь был гениальный сатирик, бичевавший «пошлость пошлого человека» , предельно обнажавший общественные противоречия современной ему русской действительности.
Глубокое проникновение в суть основных общественно-экономических явлений современной ему жизни позволило Гоголю, гениальному художнику слова, нарисовать образы огромной обобщающей силы.
Тематика, социальная направленность и идейное освещение явлений жизни и характеров людей обусловили своеобразие литературной речи Гоголя. Два мира, изображаемые писателем, — народный коллектив и «существователи» — определили, основные особенности речи писателя: его речь то восторженна, проникнута лиризмом, когда он говорит о народе, о родине (в «Вечерах...» , в «Тарасе Бульбе» , в лирических отступлениях «Мертвых душ») , то становится близка к живой разговорной (в бытовых картинах и сценах «Вечеров... » или в повествованиях о чиновно-помещичьей России) .
Своеобразие языка Гоголя заключается в более широком, чем у его предшественников и современников, использовании простонародной речи, диалектизмов, украинизмов. Гоголь любил и тонко чувствовал народно-разговорную речь, умело применял все оттенки ее для характеристики своих героев и явлений общественной жизни.
Характер человека, его социальное положение, профессия — все это необычайно отчетливо и точно раскрывается в речи персонажей Гоголя.
Сила Гоголя-стилиста — в его юморе. В своих статьях о «Мертвых душах» Белинский показал, что юмор Гоголя «состоит в противоположности идеала жизни с действительностью жизни» . Он писал: «Юмор составляет могущественнейшее орудие духа отрицания, разрушающего старое и подготовляющего новое» .
Объяснение: это стиль Гоголя