Дайте письменные развернутые ответы: 1.Какова атмосфера первой части?
2.Каковы Иван Васильевич, Варенька, Полковник?
3.Чем можно объяснить, что в сцене бала герой рассказа воспринимает все «с восторженным умилением»?
4.Прочитайте описание пейзажа. Как эта пейзажная зарисовка понять состояние героя?
5.С каких слов начинается вторая часть?
6. Почему рассказ не поделен на главы?
7.Каковы ключевые слова-эпитеты второй части?
8. Каков Полковник, Иван Васильевич, Татарин?

Журдену захотілося стати аристократом, уподібнитися знатним панам. Коли прийшов учитель філософії, Журден зрадів — кому як не філософові надоумити тих, що б'ються. Той охоче узявся за діло примирення: згадав Сенеку, застеріг супротивників від гніву, що принижує людську гідність, порадив зайнятися філософією, цією найпершою з наук… Отут він переборщив. Його стали бити разом усі три вчителі.

Побитий, але все-таки без каліцтв, учитель філософії зрештою зміг приступити до уроку. Оскільки Журден відмовився займатися як логікою — слова там вже надто хитромудрі, — так і етикою — до чого йому наука зменшувати пристрасті, якщо однаково, коли вже розійдеться, ніщо його не зупинить, — учений чоловік став відкривати йому таємниці правопису.

Практикуючись у вимові голосних звуків, Журден радів, як дитина, але коли перші захоплення минули, він розкрив учителеві філософії великий секрет: він, Журден, закоханий у якусь великосвітську даму, і йому потрібно написати цій дамі записочку. Для філософа це була дрібниця, однак Журден попросив його обійтися прози й віршів. Чи знав поважний буржуа, що тут його очікувало одне з найбільш приголомшливих у житті відкриттів — виявляється, коли він кричав служниці: «Ніколь, подай туфлі й нічний ковпак», з вуст його, подумати тільки, виходила найчистіша проза!

Утім, і в області словесності Журден був усе-таки таки не ликом шитий — хоч як силувався вчитель філософії, йому не вдалося поліпшити складений Журденом текст: «Прекрасна маркізо! Ваші прекрасні очі обіцяють мені смерть од любові».

1. Чтение — вот лучшее учение (А. Пушкин). Много читая можно получить знания.

2. Что написано пером, не вырубишь и топором (пословица). Все физическое можно разрушить, а написанное чернилами не сотрешь.

3. Не умея в руке держать топор — дерева не отешешь, а не зная

языка хорошо — красиво, просто и всем понятно не напишешь (М. Горький). Для любого умения делать что-то хорошо нужно этому учиться.

4. Речь красна слушанием (пословица). Речь красива когда она правильная и ее приятно слушать.

5. Слово не воробей: вылетит — не поймаешь (пословица). Прежде чем что-то сказать нужно хорошо подумать.

Объяснение: