Дать характеристику «мцыри» 1) происхождения (рождения) 2) почему мцыри оказался в монастыре 3) жизнь в монастыре до побега 4) жизни после побега (на свободе) 4,5) встреча с грузинкой 4,9) битва с барсом 5)размышления мцыри о жизни на свободе 6)вывод о герое (почему мцыри романтический герой)
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Замёрзшая падчерица выходит на поляну, на которой горит костёр, а вокруг него греются двенадцать братьев-месяцев. Они внимательно слушают девочку и Апрель просит братьев уступить ему часок, чтобы ей. Она возвращается домой счастливая с подснежниками и волшебным колечком, подаренным Апрелем. Если случится беда, нужно бросить колечко, сказать волшебные слова — и все месяцы придут на
Пока уставшая падчерица спит, дочка крадёт это колечко. Мачеха с дочкой идут с подснежниками в королевский дворец, оставив падчерицу дома. Обрадованная Королева приказывает им рассказать, где же они нашли цветы зимой. Те выдумывают небылицу о чудесном месте, на котором зимой растут не только цветы, но даже грибы и ягоды.
Королева сама решает поехать в это чудесное место вместе с придворными. Мачеха с дочкой наперебой повторяют, что его уже замело снегом и признаются, что цветы рвала падчерица. Королева берёт их и падчерицу в лес. Падчерица жалуется, что они у неё отняли колечко, на что королева приказывает вернуть его. Получив кольцо, она требует, чтобы падчерица рассказала, где нашла подснежники. Получив отказ, она велит снять с неё шубу, грозит казнить и бросает её колечко в прорубь. Падчерица произносит волшебные слова и убегает.
Сразу же наступает весна. Затем лето. Рядом с Королевой становится сухо, тепло, появляется медведь. Придворные, покинув Королеву, бегут обратно во дворец, только старый солдат защищает её. Королева, насквозь промокнув под сильнейшим осенним ливнем, замерзает внезапно наступившей зимой. В санях ехать нельзя, поскольку на лошадей распрягли и на них ускакали придворные.
Из леса выходит старик в белой шубе и предлагает каждому загадать по одному желанию. Королева желает домой, профессор — чтобы времена года вернулись на свои места, солдат — просто погреться у костра, а мачеха с дочкой — шубы, «хоть бы и на собачьем меху» . Старик начинает с последней и дает им шубы, они ругают друг друга, «лаются» , что не попросили собольих и превращаются в собак. Их запрягают в сани — королеве есть на чём ехать обратно во дворец.
Солдат заходит погреться у костра братьев-месяцев — там он встречает падчерицу, во всём новом и с упряжкой прекрасных белоснежных коней. На собаках далеко не уедешь и солдат просит Королеву, чтобы та попросила падчерицу подвезти. Как только она не пробовала — и приказывать, и богатство сулила — падчерица отказывалась. Солдат объясняет надменной Королеве как нужно просить «по-доброму» . Наконец, та с радостью сажает всех в сани и дает каждому шубу. Все едут домой, оставив братьев-месяцев у новогоднего костра.