Война людей раскрывает и в хорошую, и в дурную сторону.
Альберту и война не требовалась, чтобы обнаружить всю его гнусную сущность. И чтобы доказать, что он был жирной, поганой, кусачей вошью, Юра негласно начал с ним настоящую войну.
Для начала Юра накидал фельдфебелю вшей в его истрепанную походами шинельку,
затем из клапанной коробки противогаза убрал противоаэрозольный фильтр (сетку), чтоб немчура задохнулся от паров и вредных веществ, зная, что экология в стране оставляет желать лучшего..
Голь на выдумки хитра, как говорится в русской пословице,
а Юра, слывший в школе лидером на всякие выдумки, к тому же будучи сообразительным малым не по годам, весь свой ум и изобретательность направил именно в русло мести, объявив жирному рыжему немчуре тихую беспощадную войну.
Вот что значит русский характер! Вот что значит Родину любить !
Пришедший к нам с войной, будет живьем сожрат клопами и вшами, либо задохнется, увидев бескрайние красоту и величие нашей необъятной Родины.
Как говорится : " Их бин нах отсель, фельдфебель Альберт Фозен с Мюнхену."
У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.
Война людей раскрывает и в хорошую, и в дурную сторону.
Альберту и война не требовалась, чтобы обнаружить всю его гнусную сущность. И чтобы доказать, что он был жирной, поганой, кусачей вошью, Юра негласно начал с ним настоящую войну.
Для начала Юра накидал фельдфебелю вшей в его истрепанную походами шинельку,
затем из клапанной коробки противогаза убрал противоаэрозольный фильтр (сетку), чтоб немчура задохнулся от паров и вредных веществ, зная, что экология в стране оставляет желать лучшего..
Голь на выдумки хитра, как говорится в русской пословице,
а Юра, слывший в школе лидером на всякие выдумки, к тому же будучи сообразительным малым не по годам, весь свой ум и изобретательность направил именно в русло мести, объявив жирному рыжему немчуре тихую беспощадную войну.
Вот что значит русский характер! Вот что значит Родину любить !
Пришедший к нам с войной, будет живьем сожрат клопами и вшами, либо задохнется, увидев бескрайние красоту и величие нашей необъятной Родины.
Как говорится : " Их бин нах отсель, фельдфебель Альберт Фозен с Мюнхену."
Відповідь:
Пояснення:
У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.