CРОЧНО Глава "Княжна Мери".
1) Зачем Печорин добивался любви Мери? Как понять его утверждение: «А что такое счастье? Насыщенная гордость»? Последователен ли Печорин в соблюдении этой жизненной позиции?
2) Каковы взгляды Печорина на дружбу? Как это проявляется в его отношениях с окружающими людьми? Как Печорина характеризуют его отношения с Вернером и Грушницким?
3 Почему из всех женщин Печорин выделял Веру? Найдите объяснение этому в дневниковых записях от 16 и 23 мая.
4) Отметьте черты искренности и притворства в исповеди Печорина Мери (со слов «Да, такова была моя участь с самого детства» до слов «Это меня не огорчит нимало»).
5) Прочитайте эпизод переправы Печорина и Мери через горную речку (запись от 12 июня). Как в объяснении Мери с Печориным раскрывается ум и неординарность ее характера?
6) Прочитайте запись от 14 июня. Как Печорин объясняет изменения в самом себе и как это его характеризует?
7) Прочитайте внутренний монолог Печорина перед дуэлью (запись от 16 июня). Искренен ли Печорин в этом признании или он лукавит даже перед самим собой?
8) Почему рассказ о дуэли дается автором в воспоминаниях Печорина (через полтора месяца в крепости N)? Каково поведение Печорина во время дуэли?
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
Пушкин описал Пугачёва в своем произведении "Капитанская дочка" с весьма интересной стороны. Это не просто руководитель восстания, но скорее главарь разбойничей банды, который подражает Гришке Отрепьеву, жестокому авантюристу, который убивает всех подряд, и не терпит никого, кто переходит ему дорогу. Пугачёв понимает, что от восстания не приходится ожидать победы, и чувствует себя загнанным зверем. Но стоит отметить, чем образ Пугачёва у Пушкина характерен - автор подчёркивает как великодушен и добр разбойник.
Объяснение:
https://reedcafe.ru/blogs/obraz-pugachyova-u-pushkina-i-esenina