П.П.Бажов "Серебряное копытце". 1)Главные герои:Дед Кокованя,Дарёнка,кошка Мурёнка,Серебряное Копытце. 2)Отзыв:В произведении мне больше всего понравилась сцена,где козлик Серебряное Копытце топает ножкой,а из-под неё сыплются драгоценные камни.Это описано очень красочно,и явственно представляешь сказочную картину. 3)Идея:В «Серебряном копытце» Павел Петрович Бажов показал нам образы простых людей, чьи дела остаются на слуху на долгие века. Так, сказ «Серебряное копытце» , основанный на народном предании, гласит о том, как уральские рабочие добывали самоцветы. Неслучайно, «Серебряное копытце» заканчивается фразой: «А по тем покосным ложкам, где козёл скакал, люди камешки находить стали… » . По праву, один из самых интереснейших сказов Бажова «Серебряное копытце» до сих пор пользуется популярностью у народа.
В.Ф.Достоевский "Мальчик у Христа на ёлке". 1)Главные герои: Мальчик,Дети. 2)Отзыв: Мальчик – герой рассказа - дитя петербургской нищеты, одетый в «халатик» и «картузишко», просыпается накануне Рождества в «сыром подвале», в «огромном городе и в ужасный мороз». Ф. М. Достоевский максимально, насколько это допускалось каноном святочного рассказа, постарался сохранить с первых строк «петербургский» колорит. Он создается благодаря присутствию в рассказе ряда типичных для русской жизни фигур («хозяйка углов», «халатник», «блюститель порядка», «барыня», «дворники»), благодаря контрастной характеристики уголка русской провинции, откуда приехал маленький герой («деревянные низенькие домики» со ставнями, темнота, собаки), и столицы с ее фантастическими, миражными огнями, «загнанными лошадями», «широкими улицами»… Для каждого христианина Рождество должно стать праздником жизни. Ведь нет больше страха смерти, потому что в любви, которую нам открывает нет страха, и всем дарит Он радость жизни вечной… 3) Идея:Идей две, как мне кажется. Первая - о том, как важно сострадание. Очень важно быть внимательным друг к другу. Если бы люди были чуточку великодушнее, мир был бы добрее. И тогда уж точно на Рождество не находили замёрзших насмерть деток в ящиках. Вторая - как важна любовь. Как важен свет и чистота детской души. Да любой души. Что та любовь, которая была в мальчике, привела его к Богу. Если бы этой любви было недостаточно, то, скорее всего, дорога завела бы его совсем не туда - к грабежу и пр. Но дитя, которое искренне боготворит свою мать просто не может иначе - даже покидая этот мир, он идёт к ней, идёт по светлому пути, храня в своём крохотном-большом сердечке Любовь.
Як Джонатан, я б мав багато мотивації та бажання навчати інших. Особисто для мене навчання є одним з найцінніших та найсильніших інструментів, які можна використовувати для зміни світу навколо себе. Я б почав з простих, але важливих речей, які виявилися корисними для мене в житті.
Перш за все, я б навчав інших основам читання і письма. Це фундаментальні навички, які відкривають двері до невичерпних можливостей у навчанні, розвитку та самореалізації. Через ці навички люди можуть здобувати нові знання, розуміти світ навколо себе і вільно висловлювати свої думки.
Далі, я б працював над розвитком навичок критичного мислення та проблемного мислення. Навчаючи людей аналізувати і оцінювати інформацію, вони зможуть стати самостійними, впевненими у своїх рішеннях та здатними до самовдосконалення. Критичне мислення допомагає розрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій та обману, а проблемне мислення стимулює пошук творчих рішень та інновацій.
Також, я б спонукав інших до постійного навчання та саморозвитку. У світі, що постійно змінюється, важливо залишатися в актуальності та вдосконалювати свої навички. Я б показав, як важливо вчитися новому кожен день, збагачувати свій багаж знань і ставити перед собою нові виклики та цілі.
Крім того, я б навчав людей навичкам соціальної взаємодії та співпраці. Наш світ потребує спільної роботи та взаєморозуміння для вирішення складних проблем. Навчаючи інших слухати, спілкуватися та працювати в команді, ми можемо створити гармонійну та справедливу спільноту.
На завершення, я б навчав інших надіяти та мріяти. Справжні мрії надають нам напрямок і мотивацію для досягнення великих результатів. Я б підтримував у людей віру у свої сили, посилював їх впевненість і допомагав їм розкривати свій потенціал.
Як Джонатан, моє прагнення навчати інших походить з моєї віри в потужну силу знань і розвитку. Через навчання ми здатні змінювати світ і покращувати якість життя людей.
1)Главные герои:Дед Кокованя,Дарёнка,кошка Мурёнка,Серебряное Копытце.
2)Отзыв:В произведении мне больше всего понравилась сцена,где козлик Серебряное Копытце топает ножкой,а из-под неё сыплются драгоценные камни.Это описано очень красочно,и явственно представляешь сказочную картину.
3)Идея:В «Серебряном копытце» Павел Петрович Бажов показал нам образы простых людей, чьи дела остаются на слуху на долгие века. Так, сказ «Серебряное копытце» , основанный на народном предании, гласит о том, как уральские рабочие добывали самоцветы. Неслучайно, «Серебряное копытце» заканчивается фразой: «А по тем покосным ложкам, где козёл скакал, люди камешки находить стали… » . По праву, один из самых интереснейших сказов Бажова «Серебряное копытце» до сих пор пользуется популярностью у народа.
В.Ф.Достоевский "Мальчик у Христа на ёлке".
1)Главные герои: Мальчик,Дети.
2)Отзыв: Мальчик – герой рассказа - дитя петербургской нищеты, одетый в «халатик» и «картузишко», просыпается накануне Рождества в «сыром подвале», в «огромном городе и в ужасный мороз». Ф. М. Достоевский максимально, насколько это допускалось каноном святочного рассказа, постарался сохранить с первых строк «петербургский» колорит. Он создается благодаря присутствию в рассказе ряда типичных для русской жизни фигур («хозяйка углов», «халатник», «блюститель порядка», «барыня», «дворники»), благодаря контрастной характеристики уголка русской провинции, откуда приехал маленький герой («деревянные низенькие домики» со ставнями, темнота, собаки), и столицы с ее фантастическими, миражными огнями, «загнанными лошадями», «широкими улицами»… Для каждого христианина Рождество должно стать праздником жизни. Ведь нет больше страха смерти, потому что в любви, которую нам открывает нет страха, и всем дарит Он радость жизни вечной…
3) Идея:Идей две, как мне кажется. Первая - о том, как важно сострадание. Очень важно быть внимательным друг к другу. Если бы люди были чуточку великодушнее, мир был бы добрее. И тогда уж точно на Рождество не находили замёрзших насмерть деток в ящиках. Вторая - как важна любовь. Как важен свет и чистота детской души. Да любой души. Что та любовь, которая была в мальчике, привела его к Богу. Если бы этой любви было недостаточно, то, скорее всего, дорога завела бы его совсем не туда - к грабежу и пр. Но дитя, которое искренне боготворит свою мать просто не может иначе - даже покидая этот мир, он идёт к ней, идёт по светлому пути, храня в своём крохотном-большом сердечке Любовь.
Як Джонатан, я б мав багато мотивації та бажання навчати інших. Особисто для мене навчання є одним з найцінніших та найсильніших інструментів, які можна використовувати для зміни світу навколо себе. Я б почав з простих, але важливих речей, які виявилися корисними для мене в житті.
Перш за все, я б навчав інших основам читання і письма. Це фундаментальні навички, які відкривають двері до невичерпних можливостей у навчанні, розвитку та самореалізації. Через ці навички люди можуть здобувати нові знання, розуміти світ навколо себе і вільно висловлювати свої думки.
Далі, я б працював над розвитком навичок критичного мислення та проблемного мислення. Навчаючи людей аналізувати і оцінювати інформацію, вони зможуть стати самостійними, впевненими у своїх рішеннях та здатними до самовдосконалення. Критичне мислення допомагає розрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій та обману, а проблемне мислення стимулює пошук творчих рішень та інновацій.
Також, я б спонукав інших до постійного навчання та саморозвитку. У світі, що постійно змінюється, важливо залишатися в актуальності та вдосконалювати свої навички. Я б показав, як важливо вчитися новому кожен день, збагачувати свій багаж знань і ставити перед собою нові виклики та цілі.
Крім того, я б навчав людей навичкам соціальної взаємодії та співпраці. Наш світ потребує спільної роботи та взаєморозуміння для вирішення складних проблем. Навчаючи інших слухати, спілкуватися та працювати в команді, ми можемо створити гармонійну та справедливу спільноту.
На завершення, я б навчав інших надіяти та мріяти. Справжні мрії надають нам напрямок і мотивацію для досягнення великих результатів. Я б підтримував у людей віру у свої сили, посилював їх впевненість і допомагав їм розкривати свій потенціал.
Як Джонатан, моє прагнення навчати інших походить з моєї віри в потужну силу знань і розвитку. Через навчання ми здатні змінювати світ і покращувати якість життя людей.
Объяснение:
да.