Что говорили казаки о тарасе бульбе как о товарище, чем восхищались и гордились. чему хотели бы научиться у него молодые казаки. цитатами из 8, 9, 12 глав
Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
№ 1. Кого приехал запечатлеть фотограф?
Г) Учеников Овсянковской школы.
№ 2. Как звали председателя сельсовета?
В) Митроха.
№ 3. Где жили учитель и учительница?
Б) В дряхлом домишке.
№ 4. Бабушка в средней комнате между рам клала мох вперемежку с брусничником. Для чего?
А) Убрать сырость.
№ 5. Как звали друга автора рассказа?
В) Санька.
№ 6. На фото учитель и учительница…
В) Чему-то улыбаются едва заметно.
№ 7. Как обращалась бабушка к больному внуку?
Г) «Спи, пташка малая!»
№ 8.Что сказал учитель, успокаивая мальчика?
Б) Фотограф, может быть, ещё приедет.
№ 9. Сколько времени не ходил в школу герой произведения?
В) Больше недели.
№ 10. Как звали бабушку героя рассказа?
В) Екатерина Петровна.
№ 11. Кто уговорил приехать в деревню фотографа и заснять ребят и школу?
А) Учитель.
№ 12. На какую гору пошли дети за цветами и саженцами для школьного двора?
Г) На Лысую.
№ 13. От кого учитель детей?
В) От змеи.
№ 14. Как звали учителя и учительницу?
Б) Евгений Николаевич и Евгения Николаевна.
№ 15. Как учились счёту в деревенской школе?
В) На спичках и палочках, выструганных собственноручно из лучины.
№ 16. Больному мальчику, смотревшему в окно, ничего не видать дальше…
В) дома тётки Авдотьи.
Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".