( что делать не понял Лирика Н.А. Некрасова: традиции и новаторство
Учитывая поэзию предшественников Н.А. Некрасова, выявите традиционные и новаторские черты лирики Н.А. Некрасова.
1. Лирический герой Н.А. Некрасова:
· «Отрывок» («Родился я в губернии…») (1844),
· «Я за то глубоко презираю себя…» (1845),
· «Еду ли ночью по улице темной…» (1847),
· «Я рано встал, недолги были сборы…» (1853-55),
· «Безвестен я. Я вами не стяжал…» (1855),
· «Что ни год – уменьшаются силы…» (1861),
· «Умру я скоро. Жалкое наследство…» (1867),
· «Друзьям» (1876),
· «Молебен» (1877).
2. Тема поэта и поэзии:
· «Вчерашний день, часу в шестом…» (1848),
· «Памяти Белинского» (1851-53),
· «Нет, Музы ласково поющей и прекрасной…» (1852),
· «Блажен незлобивый поэт…» (1852),
· «В.Г. Белинский» (1855),
· «Праздник жизни – молодости годы…» (1855),
· «Поэт и гражданин» (1855-56),
· «Памяти Добролюбова» (1864),
· «Элегия» («Пускай нам говорит изменчивая мода…») (1874),
· «Пророк» (1874),
· Музе («О муза! наша песня спета…») (1876),
· «О Муза! Я у двери гроба!..» (1877).
3. Социальная лирика Н.А. Некрасова:
· «В дороге» (1845),
· «Тройка» (1846),
· «Знахарка» (1860),
· «Несжатая полоса» (1854),
· «На улице» (1850),
· «Влас» (1855),
· «Размышления у парадного подъезда» (1858),
· «Песня Еремушке» (1859),
· «Крестьянские дети» (1861),
· «В полном разгаре страда деревенская…» (1862-63),
· «Железная дорога» (1864),
· «Выбор» (1868).
4. Ролевой герой в лирике Н.А. Некрасова:
· «Пьяница» (1845),
· «Огородник» (1846),
· «Так, служба! сам ты в той войне…» (1846),
· «Вино» (1848),
· «Похороны» (1860),
· «Школьник» (1863),
· «Калистрат» (1863),
· «Дума» (1863).
5. Сатирическая поэзия Н.А. Некрасова:
· «Казачья колыбельная песня (Подражание Лермонтову)» (1845),
· «Современная ода» (1845),
· «Нравственный человек» (1847),
· «Признания труженика» (1854, 1874).
Рекомендуемая литература
1. Корман Б.О. Лирика Некрасова. Ижевск, 1978.
2. Бухштаб Б.Я. Н.А. Некрасов: проблемы творчества. Л., 1989.
3. Скатов Н.Н. Некрасов: современники и продолжатели. М., 1986.
4. Чуковский К.И. Мастерство Некрасова. М., 1971.
Объяснение:
Характеристика Леграна з цитатами
“Він походив із давнього гугенотського роду і колись був маєтний. Але ціла низка знегод довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, неминучих при втраті багатства, він вибрався з Нью-Орлеана, міста своїх предків, і поселився на Салівеновому острові поблизу Чарльстона в штаті Південна Кароліна.”
“Легран здобув добру освіту, мав надзвичайно сильний розум, але був заражениймізантропією, і раз у раз то проймався запалом, то впадав у меланхолію. У нього було багато книжок, хоча заглядав до них він рідко, натомість воліючи ходити на полювання та ловити рибу або блукати над берегом і в миртових заростях, де вишукував різні мушлі й комахи. Його колекції комах позаздрив би навіть Сваммердам. “
«…у вдачі цього відлюдника чимало було такого, що збуджувало цікавість і викликало повагу.”
“-Цей жук принесе мені багатство, — вів він далі, переможно посміхаючись, — поверне мені мої родові маєтності.”
“— Та, щиро кажучи, мене трохи роздратували ваші натяки, що я, мовляв, з’їхав з глузду, тож я нишком поклав собі відплатити вам невеличкою містифікацією. Через це я й вимахував жуком, і через це ж таки надумав опустити його з дерева. До речі, на цей намір наштовхнуло мене якраз ваше зауваження, що жук дуже важкий.”
Характеристика Джупітера
“Леграна звичайно супроводив старий негр, на ім’я Джупітер. Відпущений на волю ще до того, як зубожіла господарева родина, він, одначе, уважав своїм обов’язком і далі залишатися при молодому «маса Вілові», і ні добром, ні злом його не можна було від цього відвернути.”
“Мій господар ні на що не нарікає. Тільки чого він снується цілі дні отак похнюплено, а сам білий- білий став як полотно? I чого він усе щось рахує та рахує?..”
“… ще не бувало такого дерева, щоб Джуп на нього не виліз, — просто сказав негр.”
“— Авжеж знаю, я добре знаю, де в мене ліва рука. Це та, що я нею дрова рубаю.”
“Джупітерове обличчя на кілька хвилин зблідло, мов смерть, — якщо взагалі може збліднути негр. Він стояв не просто приголомшений, а ніби аж громом уражений. А тоді раптом упав навколішки в ямі, занурившись руками по лікті в золото, та так і завмер, немовби розкошуючи в цій незвичайній купелі. ” (коли вони знайшли скарби)
Изначальное название поэмы – «Мазепа», после было изменено Пушкиным на «Полтава». Произведение Пушкина описывает события Полтавской битвы параллельно с любовной линией поэмы. Для создания этого глобального произведения, автор использует не только исторические источники, но и народные предания, рассказы, легенды, украинский и молдавский фольклор. Главные герои «Полтава» имеют реальных исторических прототипов, но в произведении Пушкина обладают не только своими настоящими качествами, но и вымышленными достоинствами и недостатками.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/sochinenie/poltava/glavnye-geroi-harakteristika.html