Мы в ответе за тех, кого приручили. антуан де сент-экзюпери выросший в бедной семье, хорошо знавший, что такое нищета, леонид андреев, став писателем, посвятит свое творчество этой серьезной проблеме. но не только людям плохо, бедствуют в этом мире и животные. рассказ писателя «кусака» именно об этом. выросшая на улице, никогда не имевшая ни своего угла, ни клички, ни достаточно еды, собака живет в постоянном страхе: любой может ударить, швырнуть камнем, гнать с презрением. постепенно кусака приспосабливается к этим тяжелым испытаниям. собака становится недоверчивой и озлобленной. в людях она видит своих врагов, всегда готовых напасть. отдалившись от них, она оказывается в дачном поселке — пустынном и безопасном зимой. но холод не может длиться вечно, и с приходом тепла и лета появляются хозяева дачи. кусака по опыту знает, что люди — это зло, которого надо избегать, а при необходимости и отвечать на него, поэтому она в первый момент набрасывается на лелю. потом начинает происходить непривычное: люди, оказывается, умеют не только швырять камни, но и ласкать, заботиться о собаке и кормить ее. постепенно ломается барьер, воздвигнутый кусакой между нею и людьми. доброта ее новых хозяев делает собаку безоружной перед ними, «она знала, что, если теперь кто-нибудь ударит ее, она уже не в силах будет впиться в тело обидчика своими острыми зубами: у нее отняли ее непримиримую » но, к сожалению, все хорошее быстро заканчивается. с приходом осенних холодов хозяева покинули дачу и непрошенную гостью кусаку. этот отъезд буквально сразил собаку. теперь ее одиночество гораздо страшнее, она узнала другую, счастливую судьбу, когда у нее были искренние друзья, дом, еда, — а теперь кусака опять должна вернуться к жестокой реальности: одиночеству, голоду, побоям.. все возвращается в ее жизни, только теперь она не готова к этим новым испытаниям. страшным воем кусака выражает свое горе. «собака выла ровно, настойчиво и безнадежно спокойно. и цотому, кто слышал этот вой, казалось, что это стонет и рвется к свету сама беспросветно-темная » рассказ леонида андреева потряс меня, явился настоящим откровением. да, животные , мучаются от своей брошенности и ненужности . я никогда не обижаю бездомных кошек и собак, но после этого рассказа мне хочется им, но как? их так много! я ужасаюсь бессердечию людей, способных выкинуть своего питомца. честнее не заводить себе животного совсем, если потом его выгонишь. люди должны об этом помнить. замечательный французский писатель антуан де сент-экзюпери писал, что «мы в ответе за тех, кого приручили» .
Кожен з нас має свою найтаємничішу мрію. Хтось хоче побачити близьку людину поруч, хтось – переїхати в іншу країну, а хтось бажає досягти успіху та багатства. Всі мрії особливі та неповторні. Але чи здатні мрії здійснюватись, чи вони так і залишаться назавжди у фантазіях? Я вважаю, що мрії здійснюються, адже маю чимало прикладів.
Я дуже мрію про подорожі. Під час мандрівок я відчуваю себе дійсно вільною людиною. Я мрію, як я зазиратиму у кожен куточок, насолоджуватимусь спілкуванням з новими знайомими, куштуватиму національні страви. І цього року моя мрія здійснилась. Один тиждень я провела у Карпатах, і ще один – у Львові. Тому, безсумнівно, мрії реалізовуються.
Проте, для справдження найпотаємніших бажань необхідно багато трудитись. Наприклад, якщо мрієш про успіх – добре вчись, якщо про мандрівки – не втрачай найменшої можливості, якщо про новий телефон – працюй. Жодна мрія не здійсниться, якщо просто чекати, склавши руки. Тож давайте завжди йти лише вперед, назустріч нашим мріям!
Кожен з нас має свою найтаємничішу мрію. Хтось хоче побачити близьку людину поруч, хтось – переїхати в іншу країну, а хтось бажає досягти успіху та багатства. Всі мрії особливі та неповторні. Але чи здатні мрії здійснюватись, чи вони так і залишаться назавжди у фантазіях? Я вважаю, що мрії здійснюються, адже маю чимало прикладів.
Я дуже мрію про подорожі. Під час мандрівок я відчуваю себе дійсно вільною людиною. Я мрію, як я зазиратиму у кожен куточок, насолоджуватимусь спілкуванням з новими знайомими, куштуватиму національні страви. І цього року моя мрія здійснилась. Один тиждень я провела у Карпатах, і ще один – у Львові. Тому, безсумнівно, мрії реалізовуються.
Проте, для справдження найпотаємніших бажань необхідно багато трудитись. Наприклад, якщо мрієш про успіх – добре вчись, якщо про мандрівки – не втрачай найменшої можливості, якщо про новий телефон – працюй. Жодна мрія не здійсниться, якщо просто чекати, склавши руки. Тож давайте завжди йти лише вперед, назустріч нашим мріям!