Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Черт, обидевшись на Вакулу, решает ему отомстить. но по воле случая оказывается в мешке, который несет главный герой. Черт собирается напасть на него, но Вакула, будучи сильным и смелым парнем, хватает его за хвост и залезает на него, словно на коня. Он сообщает черту, что перекрестит его, если тот не будет выполнять все данные ему приказы. Рогатому приходится подчиниться требованиям смекалистого кузнеца.
Победить лукавого ему удалось с смекалки, храбрости и веры. Гоголь считает, что бойкий нрав и набожность являются важными чертами человеческого характера. Вакула оказался очень принципиальным человеком. Он не только заставил черта исполнять все желания, но так же отхлестал его перед тем, как отпустить.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Черт, обидевшись на Вакулу, решает ему отомстить. но по воле случая оказывается в мешке, который несет главный герой. Черт собирается напасть на него, но Вакула, будучи сильным и смелым парнем, хватает его за хвост и залезает на него, словно на коня. Он сообщает черту, что перекрестит его, если тот не будет выполнять все данные ему приказы. Рогатому приходится подчиниться требованиям смекалистого кузнеца.
Победить лукавого ему удалось с смекалки, храбрости и веры. Гоголь считает, что бойкий нрав и набожность являются важными чертами человеческого характера. Вакула оказался очень принципиальным человеком. Он не только заставил черта исполнять все желания, но так же отхлестал его перед тем, как отпустить.
Благодарность:
Поставьте оценку(