"Червоне і чорне". Питання для самоконтролюСправжнє ім*я Стендаля:
а) Марі Анрі Бейль
б) Семюель Клемнес
в)Жуьєн Сорель
Стендаль служив у армії свого кумира:
а)Гарібальді
б)Наполеона
в)Кутузова
Підзаголовком роману є:
а)»Хроніка ХІХ століття
б)Літопис ХІХ століття
в)Історія ХІХ століття
Матильда де Ла-Моль була представницею:
а)Нової буржуазії
б)провінції
в)вищого світу
Жульєн Сорель навчався у:
а)університеті
б)семінарії
в)юридичній академії
У романі Стендаля дія відбувається за часів французької:
а)революції
б)Реставрації
в)наполеонівської війни
Ідейним натхненником,куиром Жульєна Сореля був:
а)батько
б)абат Пірар
в)Наполеон
«Червоним» у романі можна вважати:
а)кохання
б)сутану священика
в)суспільство
Проаналізуйте причини трагедії Жульєна Сореля ,зображеної у романі Стендаля «Червоне і чорне»
Поясніть,як ви розумієте назву роману Стендаля.

Пугачев предводитель восстания. Первое впечатление, которое произвел на Гринева Пугачёв, что Пугачев человек смышлёный, остроумный и даже загадочный. Что касается внешнего вида, то " … наружность его показалась Гриневу замечательна. Он был лет сорока, росту среднего, худощав и широкоплеч. В чёрной бороде его показывалась проседь; живые большие глаза так и бегали. Лицо его имело выражение довольно приятное, но плутовское. Волоса были обстрижены в кружок; на нём был оборванный армяк и татарские шаровары …" В Пугачеве сочетаются положительные и отрицательные качества. Он хладнокровен, смекалист ( по запаху нашел путь) , благодарный ( за заячий тулуп) , хвастливый и самолюбивый (я воюю хоть куда) , лукавый (пытался переманить Гринева на свою сторону) , жестокий (убивал не в чем не винных людей) , простодушный ( как ты думаешь, прусский король мог бы со мной потягаться), и умный в его речи много поговорок и пословиц. Пугачев знает, что он обречен на погибель, но продолжает свой бунт. В сцене беседы Пугачева с Гриневым раскрываются многие положительные качества Пугачева. Он близок к народу, справедлив. Ему свойственна народная мудрость и проницательность. Но в тоже время Пугачев жесток, безжалостен, когда велит казнить защитников крепости, убить Миронова и зарубить его жену. Далеко не каждый человек может поднять мятеж в таком масштабе.

Арсен Звенигора – козак з Лубенського куреня, хлопець молодий, спритний і дужий. Володимир Малик не випадково вибирає саме його головним героєм роману. Він, звернувшись до історичних джерел, знайшов дані про невідомого козака, який мав поїхати до Туреччини, щоб дізнатись про наміри султана Магомета IV, а оскільки імені його було невідомо, то письменник назвав його по-своєму. Багато справжніх історичних моментів використовує В. Малиш, адже, оскільки Іван Сірко не знав турецької мови, то при розмові з Гамідом Звенигора перекладав слова турка. Арсен Звенигора може стати прекрасним прикладом для людини, що прочитала цей роман, адже він сміливий, винахідливий, чесний. Також він любить правду, якою б не була вона гіркою. Арсен, як і більшість козаків відданий народу і батьківщині і готовий за ради національних цінностей.